Рейтинг президента Росії Володимира Путіна вперше з початку 2014 року почав знижуватися й упав відразу на 8 пунктів. Як повідомила вчора російська агенція РБК, результати дослідження соціологів із «Левада-центру» засвідчили, що у вересні за російського президента готові були віддати голоси 49 відсотків опитаних, тоді як у серпні таких респондентів було 57 відсотків. При цьому в січні 2014 року рейтинг Путіна становив 29 відсотків.
Заступник директора «Левада-центру» Олексій Гражданкін пояснив різке зниження рейтингу Путіна у вересні тим, що попереднього місяця не-путінський електорат — заможні мешканці великих міст — перебував у відпустках, тоді як прибічники російського президента були вдома і могли відповідати на запитання соціологів. Крім того, за словами Гражданкіна, електоральний рейтинг не може постійно перебувати на піку популярності, тож його зниження — цілком прогнозоване.
Варто зазначити, що йдеться про рейтинг із розрахунку «від усіх», включно з тими, хто зі своїми симпатіями не визначився. Серед тих, хто точно визначився з вибором, популярність Путіна знизилася лише з 87 до 81 відсотка.
На падіння рейтингу російського «царя» впливає також зниження рівня життя росіян, падіння національної валюти — рубля. У зв’язку з цим міністерство фінансів Росії запропонувало підготувати план «Б» — запасний варіант бюджету на 2015 рік та на 2016-17 роки, повідомляє газета «Вєдомості». Скорочення бюджетних витрат має сягнути до 10 відсотків.
У понеділок прем’єр-міністр Дмитро Медвєдев провів спеціальну нараду з цього питання, але про її результати не повідомляють. За інформацією «Вєдомостей», міністр фінансів Антон Сілуанов передбачає підсилення держбюджету-2015 за рахунок вилучення 500 мільярдів рублів (12,2 мільярда доларів) із Резервного фонду. При цьому міністр попередив: «Резерви не необмежені, а несприятлива економічна ситуація може бути тривалою». Водночас, щоб «зберегти обличчя», глава мінфіну РФ уточнив: «Ідеться не про перегляд бюджету, а про його адаптацію до нових економічних обставин. У бюджеті не може бути видатків, які були заплановані за інших економічних реалій». Тут натяк і на санкції Заходу, і на нижчу ціну на нафту, яка підкошує російський бюджет.
Щоправда, російські аналітики сподіваються на пом’якшення санкцій Заходу. Але визнають, що навряд чи варто очікувати цього принаймні до наступної весни.
Як пише російська газета «Коммєрсант» із посиланням на джерела в структурах ЄС, Італія, яка до Нового року головуватиме в Європейському Союзі, намагалася порушити питання про прискорення процесу перегляду обмежень щодо Росії. Із відповідною пропозицію нібито виступив минулого тижня на саміті ЄС у Люксембурзі італійський прем’єр-міністр Маттео Ренці. Однак її було заблоковано. Найактивніше проти пом’якшення виступили держави Балтії, які добре знають, що Росії довіряти не варто.
А от із середини березня 2015 року, прогнозує видання, Євросоюз може послабити санкції, оскільки консенсусу щодо їх продовження серед країн ЄС не буде. Хоча насправді це залежить передусім від дій самої Москви. Якщо напруження на Донбасі зберігатиметься, навряд чи багато країн — членів ЄС наважаться виступити за зняття санкцій проти держави-агресора.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
