Київське метро по-європейськи

02.09.2004
Київське метро по-європейськи

      Якщо ви, як і більшість киян, щодня користуєтесь швидким і надійним видом транспорту — метро, то, певно, в найдрібніших деталях можете оцінити всі його «переваги» у час пік. Потяги столичної «підземки» київськими тунелями незмінно бігають ось уже п'ятий десяток років і давно відслужили своє. Зроблені ще за радянських часів тісні вагончики тепер насилу вміщають у себе всіх пасажирів, пронизливо пищать на поворотах, а їхні системи вентиляції майже не подають свіже повітря. Втім покататися в зручному модернізованому вагоні вітчизняного виробництва кияни зможуть уже наступного року. Переоснастити ж новинкою всю столичну «підземку» її керівництво обіцяє через шість років — рухомий склад, подібний до кращих європейських зразків, з'являтиметься з відкриттям кожної нової станції метро.

      Вагони, в яких кияни їздять зараз, столична влада великими партіями ще за радянських часів закупила в Петербурзі та Митищеві. Тепер модернізовані потяги постачатимуть винятково з Кременчука. Угоду про співпрацю київська влада підписала з Крюківським вагонобудівним заводом на доволі виграшних умовах. «Купувати обладнання і далі у російських заводів нам невигідно, бо воно десь на 65 відсотків дорожче за українське. До того ж везти вагони з Росії надзвичайно незручно — необхідно проходити митницю і долати більший шлях», — констатував «УМ» директор Київметрополітену Микола Шавловський.

      У потягах же, які прийдуть на зміну нинішнім, установлять зручнішу систему електронного управління, кабіну машиніста обладнають кондиціонером, а всі вагони — потужними вентиляційними системами, які «ганятимуть» повітря в салоні навіть під час зупинок. До того ж завдяки гострішій конструкції кузова і спеціальному герметичному склу у вагонах стане не так шумно. Затишнішими потяги стануть і завдяки спеціальним дверям. Вони будуть зачинятися впритул і матимуть рівнішу, майже суцільну поверхню. І це не єдине нововведення. Вже цієї осені в київському метрополітені з'явиться удосконалений вітчизняний ескалатор. Його встановлять на наступній після «Дорогожичів» станції метро «Сирець» (довжина півтора кілометра), яка відкриється цьогоріч у жовтні. «Сирець» — «сирий», але до жовтня запрацює.

      Точну дату відкриття об'єкта зараз відмовляється назвати як керівництво метрополітену, так і Київметробуд, який зараз проводить на «Сирці» останні приготування. За планом урочисте відриття призначено на 14 жовтня, але бути цьому чи ні — залежить лише від фінансування. За словами керівника Київметробуду Володимира Петренка, його підлеглі виконали майже всі основні роботи. «Нам залишається облицювати вестибюль мармуром, — розповідає Володимир Іванович, — платформу ми виконаємо в традиційному світлому тоні. Посередині станції на білому тлі особливо виділятиметься назва станції, викладена червоною майолікою» . «Сирець» стане останньою глибокою станцією в напрямку на Виноградар. Підтягнути лінію аж до домівок виноградарців київська влада планує лише у 2007 році, а доти будуватимуть метро від «Либідської» до Амурського майдану. «Зараз ми також тягнемо лінію в напрямку від Бориспільської площі до Червоного Хутора з будівництвом електродепо і підготовкою будробіт у бік Теремків», — поділився Володимир Петренко.

      Водночас логічно, що такі грандіозні плани київських метрополітенівців повинні якось компенсувати фінансово. Тому одразу після розповіді про майбутнє переоснащення метро напрошувалося питання про не так давно обіцяне підвищення цін. Підозри, що стрибок «розцінок» цьогоріч таки неминучий, начальник київського метрополітену Микола Шавловський підтвердив. «Подорожчання буде обов'язково, оскільки нині фінансове становище метрополітену катастрофічне: у нас не вистачає коштів ні на еклектроенергію, ні на експлуатацію. Ми ледве заробляємо своїм співробітникам на зарплату», — обурюється Микола Миколайович.

      За його словами, переглянути ціни за проїзд у метро можуть вже цієї осені — після виборів. Приблизна вартість одного жетона після подорожчання — 80 копійок, якщо користуватись проїзним, одна поїздка обходитиметься десь у 65. При чому обіцяні безконтактні картки введуть одразу після подорожчання проїзду. «Ми не продаємо картки, щоб потім не виконувати подвійну роботу і не підтягувати всі безконтактні проїзні під нові розцінки», — пояснив Микола Шавловський.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>