Гуртом і корупцію легше бити

16.10.2014
Гуртом і корупцію легше бити

Кожен п’ятий українець переконаний у тому, що будь-яке питання вирішується за допомогою хабара, говорять соціологи («Дзеркала тижня».)

Отож сталося: Верховна Рада ухвалила весь антикорупційний пакет законів. Голосування за нього відбулося на позавчорашньому засіданні парламенту, про що «УМ» уже писала в попередньому номері. Разом було створено три окремі інституції, причому враження таке, що одна з них дійсно працюватиме, а дві спостерігатимуть та підказуватимуть стратегію. Йдеться про антикорупційну Нацраду, Антикорупційне бюро та Нацкомісію із запобігання корупції. Уже зараз очевидно, що основне навантаження ляже на Антикорупційне бюро.

Громадські активісти дуже чекали на узаконення цього органу, який контролюватиме чиновників найвищого ешелону, із Президентом включно. Однак те, що остаточно вийшло з-під пера законотворців, багатьох розчарувало. Напередодні голосування члени профільного парламентського Комітету з боротьби з корупцією внесли деякі правки, які звели нанівець все значення цього органу. На цьому, принаймні, наполягають у Центрі протидії корупції — ще одній організації, створеній на громадських засадах.

Чим же незадоволені в Центрі? Тим, що поправки нардепів Сергія Пашинського («Батьківщина») та Ростислава Павленка («УДАР») дозволяють служити в Бюро людям, котрі вже раніше працювали в правоохоронних органах і «боролись» з корупцією там. Таким людям нема довіри, переконані громадські активісти, і це по-перше. По-друге, із закону виключено норму про обов’язкову перевірку всіх пошукачів посади в Бюро на детекторі брехні.

По-третє, спрощена процедура звільнення голови Антикорупційного бюро. Згідно із новим варіантом закону, достатньо лише, аби 150 депутатів порушили питання звільнення, а 226 — дали голоси «за». По-четверте, змін зазнала навіть заробітна плата працівників Бюро. Якщо раніше слідчому пропонували платити щонайменше 18 тисяч гривень (аби убезпечити його самого від спокуси брати хабарі), то тепер ця сума відкоригована у бік зменшення.

«З одного боку, створення спецоргану з боротьби з корупцією серед високопосадовців є досягненням для України, але, фактично, Бюро вже від самого створення буде органом-інвалідом, адже воно не матиме політичної незалежності. А працювати в ньому зможуть ті самі старі кадри», — заявила Дарина Каленюк, виконавчий директор ЦПК.

Що ж стосується антикорупційної Нацради, то це — консультативно-дорадчий орган при Президентові України. Судячи з усього, інституція буде моніторити ситуацію з корупцією та писатиме главі держави доповідні. «Крім того, завданням органу є підготовка та надання Президентові узгоджених пропозицій щодо поліпшення координації та взаємодії між суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання і протидії корупції», — говориться в офіційних положеннях.

До складу ради входитимуть 17 членів. Дев’ять iз них представлятимуть громадськість — це шість представників громадських об’єднань, які мають досвід підготовки антикорупційних пропозицій, представник Всеукраїнської асоціації місцевого самоврядування та два представники об’єднання підприємців. Також до складу Національної ради увійдуть представники Ради суддів, Кабінету Міністрів та Верховної Ради. Засідатиме Нацрада один раз на два місяці.

Якщо «курултай» у вигляді Нацради підсумовуватиме більш глобальні речі, то призначення Нацкомісії iз запобігання корупції — вирішувати прикладні питання. (Які, вочевидь, є занадто «дрібними», ніж ті, що потраплятимуть у поле зору Антикорупційного бюро. Та і йтиметься тут не про конкретних осіб, а про загальні напрями).

Нацкомісія, наприклад, роз’яснюватиме, коли робота чиновника наближатиметься до визначення «корупція». (Тут йдеться про одержання подарунків, сумісництво, спільну роботу близьких осіб тощо). А ще — розроблятиме спеціальні антикорупційні інструменти (антикорупційна експертиза, спеціальна антикорупційна перевірка, Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, вимоги щодо прозорості та доступу до інформації).

Ось така ситуація з новоутвореними антикорупційними органами. Але є одне «але». На сайті Верховної Ради всі вище названі закони відсутні. Це означає, що 100-відсотково ми зможемо ознайомитися з їхніми текстами після підписання пакета Президентом та опублікування законів у «Голосі України». І хтозна, які іще правки ми побачимо в остаточних варіантах. Антикорупційне ж бюро вже стало інвалідом.