Кури не винні

16.10.2014
Кури не винні

…І все-таки вони вилуплюються!

Переляканих курей з розореного місцевого інкубатора, що гасали околицями Шахтарська, ще наприкінці липня ловили мешканці прилеглих територій. Компанія МХП, зрозумівши, що обстріли птахофабрики «Шахтарська нова» стали для «деенерівців» з їх російськими друзями своєрідною розвагою, призупинила діяльність цього підрозділу заради безпеки своїх співробітників з 1 серпня. Поголів’я, що лишилося, розвезли жителям сусідніх сіл.

Свиня під дубом?

Людмила, місцева листоноша, розповіла, що до селища Сердитого поблизу Шахтарська приїздив автомобіль із живими курми. Роздавали всім бажаючим по 10-15 курей на сім’ю. В селищі на той момент було багато переселенців, вони охоче брали птицю. Наступного дня приїхала будка із курячими яйцями, роздавали і їх. Михайло, що працював на шахті «Шахтарська-Глибока», також трохи розжився курми з МХП: «На нашій вулиці роздавали курей усім, хто бажає. Було це на початку серпня. Приїхали із птахофабрики, бо у них там усе розбомбили, курей тримати неможливо...Моя дружина тоді взяла півтора десятка курей. У нас же приватний будинок. За тиждень кури звикли, а тепер несуться щодня, тому різати їх поки що не будемо...»

Штат співробітників птахофабрики «Шахтарська Нова» досягав 600 осіб. Стількох своїх земляків апологети «Новоросії» позбавили робочих місць і гарантованого заробітку тільки на цьому підприємстві. Шахтарська птахофабрика займалася розведенням батьківського поголів’я курчат-бройлерів, забезпечуючи інкубаційними яйцями три підприємства холдингу: «Дружба народів Нова», «Оріль-Лідер», «Перемога Нова». До захоплення бравими путінськими солдатами вона виробляла близько 30% від загальнорічного обсягу інкубаційних яєць МХП – найбільшого виробника курятини в Україні і третього в Європі. На час простою фабрики внутрішні потреби МХП в інкубаційному яйці, за повідомленням прес-служби холдингу, вирішуватимуться за рахунок поставок від виробників з Німеччини, Угорщини, Нідерландів, забезпечуючи таким чином роботу бройлерних птахофабрик на повну потужність. Паралельно збільшується виробництво інкубаційних яєць на Старинській птахофабриці в Київській області. Звісно, потужне сучасне підприємство знаходить цивілізований вихід. А от «новоросійських» винищувачів курей чудово характеризував дідусь Крилов у байці про хрюшу, яка підривала коріння дуба: «Хай сохне, — каже тут Свиня, — мене те ані трохи не турбує... О лиш би жолуді були: адже від них я і жирую...»

Курятини вдосталь

Днями МХП, одна з провідних аграрно-промислових компаній України, що спеціалізується на виробництві м’яса птиці та вирощуванні зернових культур, оголосила попередні результати своєї діяльності за дев’ять місяців 2014 року. Завдяки нарощуванню виробництва на Вінницькій птахофабриці, де на кінець вересня введено в експлуатацію 11 з 12 нових майданчиків вирощування птиці, обсяг виробництва курятини в третьому кварталі виріс на 9%, склавши 133 700 тонн. За 9 місяців виробництво тут зросло до 403 300 тонн (плюс 19 відсотків до минулорічного показника).

У результаті сумарного зростання виробництва курятини за 9 місяців нинішнього року обсяг продажів курятини МХП третім особам склав 396 780 тонн, що на 22% перевищує показники аналогічного періоду 2013 року. Внутрішній попит на курятину посилився внаслідок переходу споживачів з дорожчих видів м’яса (свинини і яловичини) на доступніші. Внутрішні продажі МХП за 9 місяців зросли майже на чверть. Обсяги експорту за цей період перевищили минулорічні показники на 20% і склали приблизно 102 145 тонн.

МХП продовжує слідувати стратегії диверсифікації ринків збуту та досліджувати нові ринки для ведення бізнесу в країнах Азії, Близького Сходу і Африки, нарощуючи обсяги експорту м’яса птиці в ці регіони. Так, з початку літа тут продовжили експортувати м’ясо птиці з нульовим імпортним митом (термін — з червня по листопад). Завдяки преференційному експортному режиму обсяг експорту МХП в країни ЄС зріс приблизно до 7 400 тонн курятини в третьому кварталі, що в 9 разів перевищує показник 1-го кварталу цього року.

Девальвація гривні підвищила ціну

Середня ціна на курятину у третьому кварталі зросла порівняно з минулорічним періодом на 37% і склала 22,08 грн. за 1 кг зведеної ваги (без ПДВ) переважно через девальвацію української гривні. Протягом останніх дев’яти місяців середня ціна на курятину зросла на 15% і склала 18,61 грн. за 1 кг зведеної ваги (без ПДВ) в результаті збільшення обсягів експорту до країн ЄС в рамках преференційного режиму, істотного зростання ціни на курятину на внутрішньому ринку, а також внаслідок девальвації української гривні. Тим часом середня ціна на ковбасні вироби і готові м’ясні продукти МХП за 9 місяців зросла на 14% — до 23,34 грн. за 1 кг без урахування ПДВ.

ДОВІДКА УМ

Миронівський хлібопродукт є найбільшим виробником курятини в Україні (50% ринку) та входить до тридцятки найбільших світових виробників курятини. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, інших продуктів харчування.  Має п’ятий за розміром земельний банк в Україні (320 тис. га в Україні і 40 тис. га в Росії), майже 30 підприємств у 13 регіонах України та в Росії, понад 30 тисяч працівників. Освоїв понад 40 експортних ринків в Азії, на Близькому Сході та в Африці. З 2013 року – експортує продукцію з курятини у країни ЄС. Продукція МХП реалізується під торговими марками «Наша Ряба» (охолоджена курятина), «Легко!» (заморожені напівфабрикати), «Дружба народів», «Бащинський», «Європродукт» (ковбасні вироби та копченості), «Сертифікований Ангус» (охолоджена яловичина), «Фуа Гра» (охолоджена і заморожена гусятина і фуа-гра).

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>