Учора, 1 жовтня, на посаду Генерального секретаря НАТО вступив норвежець Єнс Столтенберг, який замінив у цьому кріслі данця Андерса Фога Расмуссена. Як зазначають аналітики, керувати Північноатлантичним Альянсом йому випало в нелегкі часи, коли міжнародна політика в усьому світі зазнає змін через агресію Росії. І головному воєнному блоку планети також доводиться переглядати перелік своїх ворогів та союзників.
У житті 55-річного Столтенберга, який у 2001-2002 та 2005-2013 роках обіймав посаду прем’єр-міністра Норвегії, було кілька крутих поворотів. У юності він рішуче виступав проти членства Норвегії в НАТО та політики США. І навіть жбурляв каміння в посольство Сполучених Штатів в Осло, протестуючи проти війни у В’єтнамі.
Та з віком політик змінив свою думку щодо Північноатлантичного Альянсу і сприяв тому, щоб молодіжне крило його рідної соціал-демократичної Робітничої партії визнало членство Норвегії в НАТО. До речі, очоливши уряд 2000 року, на той час 41-річний Столтенберг став наймолодшим прем’єром в історії своєї країни.
Під його керівництвом норвезький уряд активно підтримував різноманітні міжнародні операції НАТО, зокрема в Афганістані та Лівії. Окрім того, як зазначає «Німецька хвиля», новий Генсек НАТО має значний досвід побудови відносин із Росією. Що за нинішніх обставин міжнародні оглядачі називають «безперечним козирем». Зокрема, йому вдалося підписати з Москвою угоду про спрощений перетин кордону для мешканців прикордонних територій, а також остаточно врегулювати питання стосовно кордонів у Баренцевому морі.
Водночас в одному з останніх перед вступом на посаду Генсека інтерв’ю Столтенберг наголосив, що одним із головних пріоритетів для нього буде врегулювання російсько-українського конфлікту і ситуація в Україні загалом.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
