Кремлівський паРОСТОК у німецькій політиці

01.10.2014

Агресія Росії щодо України змінила світ. Повна зневага до міжнародних угод, кордонів, територіальної цілісності сусідів iз боку ядерної держави змусила більшість цивілізованих країн терміново переглядати свою зовнішню політику. І передусім — ставлення до самого агресора, тобто Москви.

Ситуацію ускладнює те, що Росія, яку американський сенатор Джон Маккейн слушно назвав «бензоколонкою, котра намагається видавати себе за країну», залишається одним із найбільших постачальників енергоносіїв у світі. Особливо це відчувають на собі країни Європи, міцно пов’язані з Кремлем газовою трубою.

Утiм навіть ті з провідних держав Євросоюзу, які досі вважалися відданими союзниками Москви, доводять: цінності для них таки важливіші за прибутки. Дійшло до того, що ЄС готовий переглянути енергетичну співпрацю з Росією, якщо протистояння на сході України не припиниться. Про це позавчора під час спільної прес-конференції з прем’єр-міністром Фінляндії Александером Стуббом у Берліні заявила канцлер ФРН Ангела Меркель. Хоча для обох сторін це було б невигідно. «Майже всі європейські країни пов’язані з Росією через енергопостачання... Для Німеччини ця залежність від російського газу становить 38 відсотків, для деяких інших держав — сягає 100 відсотків», — зауважила глава німецького уряду, яку ще недавно називали «головною подругою Путіна в Європі». При цьому Меркель визнала, що ЄС не ставить за мету повністю позбутися цієї залежності. Але якщо Росія й надалі порушуватиме базові принципи співіснування в цивілізованому світі, Брюсселю й окремим державам Євросоюзу доведеться замислитися про зміни в енергетичній співпраці «у середньо- та довгостроковій перспективі».

Для Німеччини ситуацію ускладнює те, що значна частина місцевого бізнесу зав’язана на співпраці з російськими компаніями та олігархами або й напряму їм належить. Це стосується і преси, через яку німецькі споживачі підпадають під вплив кремлівської пропаганди, і великих бізнес-проектів. Через один із них у ФРН навіть розгорівся чималий скандал.

Сьогодні у великому портовому місті Росток відкривається німецько-російський інвестиційний форум, головним спонсором якого виступає дочірня компанія «Газпрому» в Німеччині — Gazprom Germaniа. Також серед спонсорів — російська лісопромислова компанія Ilim Timber. Як повідомляє «Німецька хвиля», проведення такого заходу на тлі санкцій проти Росії, спричинених агресією й неадекватністю Москви, викликало хвилю обурення у німецькому політикумі. Зокрема, форум різко розкритикували «зелені» та окремі представники блоку Меркель ХДС/ХСС.

Співорганізатором зібрання є й уряд федеральної землі Мекленбург — Передня Померанія, для якої Росія — найбільший торговельний партнер. Не дивно, що місцевий «губернатор» Ервін Зеллерінг — палкий прихильник проведення форуму. «Думаю, цей захід є якраз дуже правильним сигналом у поточній ситуації. Він може бути маленьким внеском у збереження діалогу в ці важкі часи», — заявив Зеллерінг, який представляє Соціал-демократичну партію Німеччини. І наголосив, що його уряд надзвичайно зацікавлений у подальшій розбудові економічних зв’язків із Росією. І Зеллерінг, і його партійний лідер, міністр фінансів та віце-канцлер Німеччини Зігмар Габріель, переконані: російсько-німецька дружба в Ростоку аж ніяк не суперечить санкціям Євросоюзу проти РФ.

В опозиційних до СДПН політичних силах дотримуються іншої думки з цього приводу. «Мекленбург — Передня Померанія не може поводитися так, ніби економічні відносини з Росією можна розглядати незалежно від актуальних політичних подій!» — заявив голова фракції «Зелених» у земельному парламенті Юрген Зур. Його позицію, згідно з якою місцеві політики лише підривають спроби вирішити конфлікт, поділяє і депутат Бундестагу від ХДС Екгардт Рейберг. Ще в серпні він вимагав відкласти проведення «Дня Росії» в Ростоку.

За інформацією місцевих ЗМІ, у форумі планують узяти участь понад 80 російських бізнесменів, губернатори Ленінградської та Калінінградської областей. Також перед учасниками виступлять посол Росії в Німеччині Володимир Грінін й екс-канцлер ФРН Герхард Шредер, який працює на «Газпром», а своє 70-річчя у квітні (вже після анексії Криму) відзначав у Санкт-Петербурзі в компанії Володимира Путіна.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>