Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Пилип Гайда розповідає про своє дитинство ще за Австро-Угорщини кінця позаминулого століття, про гімназійну юність на початку ХХ століття, про вибух Першої світової війни та участь у ній, про Визвольні змагання та їх поразку, про життя і боротьбу за права українців у міжвоєнній Польщі, про ще катастрофічнішу Другу світову війну і, нарешті, про еміграцію. Цілий калейдоскоп епох.
У книжці, втім, важливо не тільки, про які часи і події згадано (там не завжди йдеться про речі загальноісторичного масштабу, часто й про якісь особисті деталі). Дуже суттєво — як написано. Перед нами — надзвичайно уважний і ретельний свідок свого часу. З «Пройденого шляху», позначеного літературним талантом, можна винести чимало вражень та інформації про побутові подробиці, соціальні практики, норми поведінки, засади культури й освіти тих чи інших місць і періодів, про колорит різних народів і регіонів, про атмосферу і «повітря» відомих подій. Від того, що було вдягнено на ноги гімназиста-початківця й того, як будила вранці молодика з хворими суглобами господиня санаторію — і до порядків у таборах для військовополонених у Ташкенті чи того, як почувається людина, перепливаючи несподівано повноводну річку Сирдар’ю.
Чимале враження при цьому справляє підхід Гайди до змалювання власної персони на тлі доби: трохи відсторонений, ледь іронічний. Мемуарист незворушно описує як свої мужні та шляхетні вчинки, так і поведінку, яку складно назвати гідною наслідування. Водночас намагаючись проаналізувати мотиви і настрої себе-колишнього. Майбутній професор постає то успішним гімназистом, то лайдаком, то добрим товаришем, то людиною, котра не попрощалася з коханою перед від’їздом в армію, то фронтовим «Швейком», то справжнім сміливцем. І така авторська постава викликає лише повагу.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>