Діагностика в режимі 3D

25.09.2014
Діагностика в режимі 3D

Директор «Радміру» Сергій Литвиненко.

Затяжний і досить болісний процес встановлення точного діагнозу в онкології харківським ученим вдалося звести до кількох хвилин. Виграний час, що у випадку з раковими хворими вважається синонімом порятунку, — результат дії методу так званої зсувнохвильової еластографії, яку називають революційною технологією у діагностиці. Аналогічні прилади є на Заході, але через «космічну» вартість вони ще не скоро потрапили б до українських клінік. Вітчизняні ж апарати вже кілька років поспіль випускаються серійно, і ними встигли замінити старе обладнання не лише у спеціалізованих, а й у деяких звичайних лікарнях. Правда, про масове впровадження диво-техніки говорити ще рано.

Змагання з часом

Зовні прилад Ultima, створений фахівцями харківського НДІ радіотехнічних вимірів «Радмір», мало чим відрізняється від звичайного апарату УЗД. Але завдяки своїм технічним можливостям уже встиг у колах вітчизняних онкологів отримати статус унікального.

Різниця справді вражаюча. Діагностичні апарати старого покоління можуть легко «побачити» в організму пухлину, після чого хворі проходять не один етап уточнювальних аналізів. Скажімо, для того, аби визначити природу новоутворення, а також ступінь хвороби, треба провести біопсію, що у багатьох випадках неможлива без хірургічної операції. З Ultima точний діагноз лікар встановлює за кілька хвилин у режимі реального часу. Це стало можливо завдяки «вмінню» приладу вимірювати жорсткість тканин і відповідно з високою точністю відрізняти доброякісну пухлину від злоякісної. Досі цю функцію виконують онкологи нащупуванням уражених тканин, керуючись тим фактором, що небезпечні для життя новоутворення більш грубі й жорсткі. Виключити певну частку суб’єктивності при такому діагностуванні досить складно. І оскільки кожен втрачений день в онкології кардинально змінює клінічну картину недуги (пухлина швидко дає метастази, після чого оперувати вже пізно), швидкість у режимі 3D нерідко стає запорукою порятунку здоров’я, а нерідко й життя. «На відміну від звичайного ультразвуку застосовані нами хвилі абсолютно незвичні, — пояснив принцип дії апарату один iз його розробників, конструктор Анатолій Марусенко. — Використовуючи явище поширення зсувної хвилі, досить легко вирахувати жорсткість тканини». Фактично харків’яни розробили високоточне УЗД-обладнання, яке має великий набір функцій, оснащене майже тисячею каналів обробки сигналів i забезпечує тривимірну візуалізацію різних параметрів у режимі реального часу.

Виконує Ultima також роль контролера. «Прилад можна використовувати і в процесі лікування онкохворого, — каже науковий співробітник Харківського НДІ неврології і психіатрії НАМН України Ганна Лінська, — адже він дозволяє оцінювати ефективність лікування пухлини. Завдяки цьому лікар може вирішити непросту дилему: пацієнту потрібна операція чи, можливо, варто обмежитися хімічною або променевою терапією. Допомагає ця методика також слідкувати за станом хворого після операції».

Довга дорога до успіху

Своє ноу-хау харківські вчені розробили більше десяти років тому, але запустити його у серійне виробництво не вдалося через відсутність теоретичного обґрунтування дії нового методу. «Світова спільнота неохоче сприймає те, що зроблено в Україні. Їм потрібні фундаментальні дослідження, — каже директор «Радміру» Сергій Литвиненко. — Тому теорію нашої розробки пізніше виклали американські та французькі автори ультразвукових систем. Згодом вони створили і першу машину, що дозволяє проводити діагностику при допомозі зсувнохвильової еластографії. Ми, відповідно, були другими».

Упоратися з теорією вченим-розробникам було непросто тому, що принцип дії нового приладу є фактично синтезом одразу кількох наук — фізики, біології та медицини. Аби створити цей метод, наковці провели дослідження у сфері нанофізики та фізики ультразвуку і фактично вперше визначили взаємодію ультразвукових, електромагнітних і магнітних полів з тканиною пухлин. «За своїми функціональними можливостями наш апарат відповідає рівню кращих світових зразків, що випускають провідні виробники Америки, Європи та Японії, — каже професор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Євген Баранник. — Цей діагностичний пристрій ми розробляли разом з американськими партнерами з 1998-го по 2006 рік. Наш метод дозволяє значно підвищити достовірність діагностики онкологічних захворювань».

Утiм втрачена першість для України у часовому сенсі — не така вже й важлива, оскільки зарубіжні аналоги Ultima настільки дорогі, що дозволити їх можуть сьогодні лише одиниці вітчизняних клінік. Харківським же апаратам віддають перевагу завдяки помірній ціні не лише українські, а й зарубіжні лікарні. На сьогодні більше 600 приладів працюють в Україні і понад тисячу — за кордоном. Найбільш популярна Ultima у Китаї. «Апробацію приладу вже завершено, — повідомив Сергій Литвиненко, — обладнання зареєстроване у Міністерстві охорони здоров’я і зараз перебуває у стадії широкого розповсюдження». Роботою вчених зацікавилися також у Кембриджському університеті і запропонували співробітництво.

Оцінила заслуги Сергія Литвиненка, Анатолія Марусенка, Євгена Баранника, Віктора Пупченка та Ганни Лінської і держава, нагородивши вчених-розробників премією у розмірі 250 тисяч гривень. І хоча обіцяні гроші науковці ще не отримали, визнання їхнього винаходу зробило йому добру рекламу, врятувавши тим самим не одне життя, адже цікавість до Ultima зросла в рази.

Утiм про масову заміну старих приладів УЗД наразі не йдеться через брак відповідної державної програми. Виробники медтехніки також скаржаться на те, що тендерні закупки апаратури часто завершуються перемогою азійських постачальників, бо вони пропонують дешевше обладнання. Такий підхід важко назвати раціональним, тому що до наших клінік за бюджетні кошти надходять прилади низької якості. У результаті вітчизняні виробники майже половину своїх приладів експортують за кордон, а українці змушені проходити діагностику на низькопробній апаратурі. Відсутність підтримки на рівні держави стали причиною того, що в країні сьогодні медичну техніку випускають усього лише 15 фірм. Для порівняння, у Франції таких підприємств 40, у Швейцарії — 340, а в Німеччині — 582.

Точність «прицілу»

Рак небезпечний тим, що лікування уражених клітин негативно впливає на здорові тканини організму. Аби звести такий ризик до мінімуму, харківські вчені разом із київськими колегами створили прилад «Магнітерм», завдяки якому фармпрепарати спрямовуються лише в область пухлини та її метастазів. «Людина лежить під крапельницею, — каже Сергій Литвиненко, — а в цей час до ліків додаються наночасточки, після чого вмикають апарат, що утворює магнітне поле. Так ліки не поширюються по всьому організму, а спрямовуються винятково на уражену ділянку». Завдяки цьому тривалість курсу терапії і кількість вжитих ліків скорочується на 30 відсотків, оберігаючи організм від зайвих шкідливих навантажень.

До речі, у Харкові є методика виробництва, діагностики і «прицільного» лікування не лише хіміотерапією, а й радіофармпрепаратами. Її розробили вчені ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут». Ідеться про так звані медичні ізотопи, після введення яких в організм людини гама-камера може «зчитувати» хвороби навіть на початковій стадії розвитку. Не менш цінні й їхні лікувальні можливості, бо при введенні в організм онкохворого вони знищують лише пошкоджені недугою клітини.

Харківською фотоядерною технологією виробництва ізотопів кілька років тому зацікавилися у Європі та США. Гроші на розвиток цього ноу-хау виділили американці. Збудований фактично з нуля центр уже готовий поставляти ізотопи місцевим клінікам, але у вчених на цей рахунок є краща ідея. Оскільки радіофармпрепарати «живуть» усього кілька годин після випуску, вони можуть використовуватися лише у харківських клініках. Саме тому автори цього перспективного проекту мріють відкрити поблизу свого наукового закладу центр ядерної медицини, куди б лікуватися приїздили пацієнти з усієї країни. Приміщення для такої лікарні вже є. Залишилося забезпечити її відповідним обладнанням, яке фактично у повному асортименті випускає «Радмір».

  • Що там, у голові?

    Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>

  • Підкорене небо

    У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>

  • «Небесний тихохід»

    Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>

  • Філософ волокон із чвертю ставки

    Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>

  • НаЗУБок

    Усім відома фраза: «Одне лікуєш — інше калічиш». Але далеко не завжди ми можемо побачити зв’язок між прийомом якихось ліків і проблемою зі здоров’ям, яка виникає через деякий час. Особливо при протезуванні зубів. >>