Краще — разом?

23.09.2014
Краще — разом?

Противники незалежності Шотландії святкують перемогу. (з сайта independent.co.uk.)

Референдум щодо виходу Шотландії зі складу Великої Британії завершився поразкою прихильників незалежності. За те, щоб і надалі залишатися в Об’єднаному Королівстві, проголосувало близько 55%, або понад 2 мільйони шотландських виборців. Проти — трохи більше 45% (понад 1 мільйон 600 тисяч).
Перший міністр Шотландії Алекс Салмонд, палкий прихильник суверенітету й один із головних натхненників референдуму, з сумом визнав поразку. Подякувавши тим шотландцям, які підтримали його позицію, Салмонд закликав їх прийняти цей «демократичний вердикт». І, наголосивши, що «мрія про незалежність Шотландії не помре ніколи», оголосив про свою відставку.
Заступниця глави шотландського уряду Нікола Стерджен, яка разом із ним від початку боролася за можливість проведення цього референдуму, назвала результати голосування «глибоким особистим і політичним розчаруванням». Зате, за її словами, «країна змінилася назавжди».

Нічого спільного із Кримом та Донбасом

Безпосередня підготовка до голосування тривала майже два роки. Шотландія, яка останні 307 років входила до складу Об’єднаного Королівства Британії та Північної Ірландії, знову заговорила про незалежність у 1970-х. Після того як 1998 року країна отримала свій парламент (точніше, його було відновлено) та право змінювати податки, ці настрої трохи притлумилися, але згодом спалахнули знову.

Старт кампанії дала підписана 15 жовтня 2012 року прем’єр-міністром Великої Британії Девідом Камероном та Алексом Салмондом угода, що визначила порядок проведення референдуму про незалежність Шотландії восени 2014-го. На цьому варто наголосити окремо: референдум не був якоюсь сепаратистською й тим паче незаконною акцією, а відбувався за узгодженням із центральною владою, з ухваленням усіх необхідних урядових рішень та законодавчих актів. І тому Лондон, хоч би як це для нього було гірко, був готовий прийняти будь-яке рішення шотландського народу.

Тож спроби апологетів «референдумів» у Криму та всіляких «ДНР»-«ЛНР» провести паралелі з прагненням шотландців повернути (!) своїй країні суверенітет у цьому контексті, м’яко кажучи, недоречні. А якщо врахувати, що Шотландії, яка має багатовікову історію, таки є що повертати, — просто ідіотські. І фотографування жіночок із прапорами «Донецької народної республіки» й плакатами на підтримку незалежності Шотландії навряд чи розчулили шотландців, чий перший міністр, до речі, ще до референдуму запевнив: у разі успіху й подальшого від’єднання від Об’єднаного Королівства Единбург обов’язково й надалі підтримуватиме євроінтеграційні прагнення України та санкції проти Росії.

Втім, від’єднання Шотландії Москві було б вигідне в будь-якому разі, адже означало б послаблення одного з найсильніших учасників неофіційної «антипутінської коаліції» — Велика Британія від початку різко критикує анексію Криму та агресію Росії на південному сході України й виступає за найжорсткіші санкції проти РФ.

Прикметно, що російське телебачення інформацію про референдум у Шотландії, так само, як і про прагнення до незалежності Каталонії, старанно подавало у зв’язці з новинами із «самопроголошених республік» Донбасу. І після негативного результату російські пропагандисти не приховують свого розчарування. Йдеться, нагадаємо, про тих самих пропагандистів, чий головний лідер навіть у розмовах з американськими президентами не соромиться заявляти, що «Україна — це не держава». Кремлівські господарі, а відповідно — і їхні інформаційні попихачі ніколи не приховували свого ставлення до суверенітету України як до «нєдоразумєнія», вважаючи нашу землю частиною Росії (з «поблажкою» на західні області, які, «так і бути», можна віддати Польщі та Угорщині). І ці самі люди раптом так трепетно пройнялися незалежністю Шотландії...

Щоб трохи згладити своїм сюзеренам неприємну новину з далекої Британії, один із лідерів терористичних утворень на сході України, очільник «народного ополчення Донбасу» Мирослав Руденко зробив гучну в масштабах російського інформаційного простору заяву про те, що влада Об’єднаного Королівства, «можливо, сфальсифікувала результати» референдуму в Шотландії. Мовляв, надто невелика різниця між тими, хто голосував «за» і «проти», тож, «відповідно, кілька процентів могли й домалювати». Залишмо цю сентенцію без коментарів.

Добре подумали... і вирішили

Змагання за голоси шотландських виборців було затятим, адже різниця між кількістю прихильників та противників суверенітету справді виявилася невеликою. Хоча за 16 тижнів агітаційної кампанії кількість перших помітно збільшилася. Співвідношення сягнуло приблизно 49% на 51%, а напередодні голосування пропорція навіть стала оберненою. Але значна частина шотландців, наділених правом голосу, — майже 600 тисяч із 4,28 мільйона — до останньої миті не могла визначитися з тим, як проголосує. Саме за їхню прихильність і точилася головна боротьба.

Долучилися до неї й знаменитості. Так, серед найбільших апологетів відокремлення від Британії й учасником кампанії за суверенітет «Так!» був «оскароносний» сер Шон Коннері. А на боці унітаристів виступила письменниця Джоан Роулінг, яка пожертвувала у фонд кампанії «Ні!» або «Краще разом!» більше мільйона фунтів стерлінгів. «Літературна мама» Гаррі Поттера народилася в Англії, але є на чверть шотландкою й останні два десятиріччя прожила біля Единбурга, тож дуже переймається долею Шотландії. Звідки, щоправда, в будь-якому разі не збиралася переїздити.

Та найбільше старався переконати шотландців залишитися у складі Об’єднаного Королівства британський уряд. Прем’єр-міністр Девід Камерон буквально напередодні голосування вкотре приїхав до Единбурга й нагадав про свою обіцянку значно розширити повноваження Шотландії. А заодно — й Уельсу, Англії та Північної Ірландії, тобто кожного окремого суб’єкта Об’єднаного Королівства.

Королева Великої Британії Єлизавета ІІ, яка дуже хвилювалася й переживала за результат референдуму, перед його проведенням закликала шотландців «дуже добре подумати над своїм рішенням». При цьому Її Величність від початку принципово не брала участі в суспільній дискусії щодо майбутнього статусу Шотландії, адже ніколи не втручається в політику. Мати Єлизавети була шотландкою, а сама вона залишилася б королевою Шотландії й у разі її відокремлення від Британії, але в ніч підрахунку голосів господиня Букінгемського палацу заснула аж під ранок.

Щодо прем’єр-міністра Камерона, то він узагалі тоді очей не склепив. І лише коли було оголошено результати, зітхнув із полегшенням.

Серед регіонів, які сказали незалежності «так!», — третє за величиною місто країни Глазго, Західний Данбартоншир, Данді та Північний Ланаркшир. Столиця Шотландії, Единбург, дала 61% голосів за те, щоб залишитися у складі Великої Британії.

«Обираючи між розколом і єдністю, ми обрали єдність, — заявив після оголошення офіційних результатів плебісциту голова штабу противників незалежності Алістер Дарлінг. — Сьогоднішній день — найважливіший для Шотландії і для Об’єднаного Королівства загалом».

Ті економісти, які пророкували й Шотландії, й решті Британії складні часи в разі відокремлення, також не приховують задоволення волевиявленням шотландського народу. А британський фунт стерлінгів одразу після оголошення результатів голосування різко виріс на валютних ринках щодо всіх провідних валют світу.

А ТИМ ЧАСОМ...

Парламент Каталонії 19 вересня ухвалив закон про проведення плебісцитів, який, на думку націоналістичних партій, створить юридичну основу для скликання 9 листопада референдуму про суверенітет цієї автономної області Іспанії. За це рішення проголосувало 106 депутатів від націоналістичних партій та представники Соцпартії, які, попри це, вважають, що закон не дає права на проведення референдуму 9 листопада. Проти закону висловилися 28 депутатів.

Уряд Іспанії неодноразово попереджав про те, що даний закон суперечить іспанській Конституції і буде оскаржений у Конституційному суді. В тому разі, якщо суд прийме позов уряду до розгляду, дію схваленого каталонським парламентом закону буде призупинено до винесення вердикту, а отже, 9 листопада референдум не відбудеться.

Раніше іспанські урядовці також наголошували на тому, що в разі подальшого небажання Каталонії дотримуватися Конституції центральна влада може позбавити регіон автономії, яка є досить широкою.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>