Пігулки для підтримки... агресії

11.09.2014
Пігулки для підтримки... агресії

(Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.)

Згідно зі статистикою, українці щороку виймають із власних кишень на ліки понад 30 млрд. гривень. Для розуміння: це приблизно десята частина бюджету нашої держави! Тож не дивно, що для окремих ділків здоров’я народу перетворилося на банальне джерело наживи. А описаний нижче випадок за медичною термінологією узагалі можна назвати вкрай запущеним.

Поки на Донбасі триває неоголошена війна, а весь світ накладає санкції на російські компанії, сама Україна потихеньку підгодовує бізнес країни-агресора, фінансуючи ворожу армію. І стосується це якраз найбільш соціально вразливої галузі — фармацевтики.

У славному місті Дніпропетровськ нині працює один із найбільших національних фармдистриб’юторів — фірма «Вента ЛТД», яка постачає ліки всій Україні. Судячи з усього, це їй добре вдається, бо компанія посідає третє місце на ринку, а її виручка сягає 2,6 млрд. грн. на рік. І все б нічого, якби цей прибутковий бізнес не належав російському холдингу «Катрен», власником якого є Леонід Конобєєв (№188 у списку російського Forbes, статок $500 млн.).

У серпні цього року Антимонопольний комітет України викрив факт, що компанія «Вента ЛТД» разом з «Оптима-Фарм, ЛТД» «нав’язували дискримінаційні умови реалізації своєї продукції вітчизняним аптечним мережам». Останніх примушували закуповувати препарати у більших обсягах, ніж це було встановлено раніше. За висновками АМКУ, внаслідок цього аптеки змушені були підвищувати ціни на препарати для населення.

Пригадується й сумнозвісний листопад 2008 р., коли через грипозну паніку українці за лічені дні розкупили річний запас протизастудних ліків. Ціни на препарати тоді зросли на 30-50%, озолотивши найспритніших ділків. Тоді АКМУ розпочало розслідування щодо низки оптових фармацевтичних компаній за підозрою у необґрунтованому підвищенні цін на медикаменти. І в тому списку фігурувала «Вента ЛТД». Але тоді, за прикрою національною традицією, винні так і не були покарані. Можливо, саме ця традиція і стала причиною нинішньої абсурдної ситуації, коли українців змушують переплачувати за пігулки та водночас фінансувати зі свого ж гаманця бізнес країни-агресора.

У цій історії є й ще одна прикрість. Інформація про російські «вуха» «Венти» ні для кого не є таємницею, її можна почерпнути навіть на корпоративному сайті компанії. Але проблема в тому, що досі жодна владна структура чомусь не звернула увагу на таку халепу, що на вітчизняному фармацевтичному ринку працює компанія з російським капіталом і крутить цим ринком, наче циган сонцем. Окремий палкий привіт хочеться передати Міністерству охорони здоров’я, яке настільки сумлінно курирує питання поширення ліків в Україні, що «не помітило», як пригріло на своїх теренах «агресора».

Є в цій негарній історії і власна мораль. В одному з інтерв’ю керівник «Венти» Олександр Волошин заявив: «Ми — не «дешева» компанія. Стрижень і мета бізнесу в цілому, як і головна умова для розвитку окремого бізнес-оператора, — це отримання прибутку». Так і хочеться відповісти шановному менеджеру. Доки ви будете вважати прибуток головною метою фармацевтики, доти ми не зможемо побудувати нової європейської країни, найголовнішою цінністю якої є здоров’я та життя її громадян. Тому вибачте, але у нас із вами різні шляхи.

  • Не варто їсти пуд солі

    Раніше до солі більшість господинь ставилася взагалі за залишковим принципом: яка потрапить під руку, таку і клали у споживчий кошик. Уже не один рік, як стали придивлятися, йодований мінерал в упаковці чи ні. Інше питання: що криється за написом «йодована», чи насправді сіль є такою? У цьому спробували розібратися експерти Центру незалежних споживчих експертиз «Тест». >>

  • Перекус без сюрпризів

    У назвах можна заплутатися. Є українське слово «накладанець» — зрозуміло: накладені на переважно хлібну основу шматок сала, ковбаси, сиру чи іншої смакоти. Бутерброд — у перекладі з німецької «хліб із маслом». Найпопулярніші в американців бургери-гамбургери — різновиди сендвічів. >>

  • Дати перцю, а не трухи

    Приправляючи борщ чи печеню чорним меленим перцем, ми рідко згадуємо (або не завжди знаємо), з якої рослини ця приправа. Piper nigrum — така загальновідома у світі назва — це напівздерев’яніла вічнозелена ліана завдовжки аж до 15 метрів. Має велике, довгасте, м’ясисте, зверху темно-зелене, знизу зеленувато-сизе листя. >>

  • Повір очам своїм

    У період економічної кризи — це саме зараз, коли зарплати й пенсії застрягли на місці, а ціни на все підскочили у два-три рази, — зрозуміло, більшість людей намагається економити. Просто змушені купувати дешевші продукти. >>

  • І хай розпуститься брунька чайного дерева

    Інколи хочеться уявити себе на урочистій чайній церемонії: японській чи китайській — із правильним заварюванням, спеціальним чашечками і приємною музикою. Домашнє смакування чаєм дуже часто, особливо вранці, відбувається поспіхом. >>

  • Пальма в шоколаді

    Напередодні свят захотілося мені привітати одну хорошу жінку. Подарунок мав бути символічним і бюджетним — якнайкраще в ці рамки вписувалася коробка цукерок. Звичайно, хороших. Похід у найближчий супермаркет і ретельне вивчення етикеток дещо приголомшили. >>