Інтелект у ціні

03.09.2014
Інтелект у ціні

Ціну дорослої підтримки, особливо в поліській глибинці, Василь Яніцький знає.

Заробляти гроші можна не лише руками, а й знаннями. У дорослому житті цю істину розумієш як ніколи. А от школярі часто опиняються перед дилемою: і хочеться мати якісь власні, а не батьківські, кошти для реалізації своїх мрій, але що робити, коли практично усе життя підпорядковане навчанню?

А от на рівненському Поліссі уже четвертий рік існує спеціальна премія «Інтелект» для заохочення найбільш старанних і талановитих старшокласників, які показали найвищі результати в предметних олімпіадах та на творчих конкурсах. За цей час її лауреатами стали більше півсотні школярів, ще півтори сотні отримали заохочення.

Напередодні 1 вересня до їхнього гурту приєдналися нові лауреати з чотирьох поліських районів — Дубровицького, Зарічненського, Рокитнівського та Володимирецького, і міста Кузнецовська. Фінансовий еквівалент премії — 1200 грн. переможцю і ще двом лауреатам по 1000 грн. — наче не такий і великий, але для підлітків ці гроші мають неабияку вагу. «Коли нам вручили премії, то ми одразу опинилися в центрі уваги, на нас із повагою дивилися однокласники. А мій молодший брат, дивлячись на мої успіхи, і сам почав підтягуватися в навчанні», — поділилася спогадами одна з перших лауреатів премії «Інтелект» Ольга Щур із Дубровиці.

Ініціатором цієї премії став віце-президент МГО «Рівненське земляцтво», заслужений юрист України Василь Яніцький. Сам він родом саме з цих країв — із найпівнічнішого райцентру Зарічне, що на кордоні з Білоруссю. Саме це і стало вирішальним фактором у тому, щоб узяти опіку над талановитою молоддю саме північних районів Рівненщини. «Започатковуючи цю премію, хотілося підтримати тих, хто з юних літ демонструє бажання і талант пізнавати світ поза межами шкільної програми, дати їм відчуття, що їхня праця також має ціну. Я сам закінчив Київський державний університет і знаю, як буває важко пробитися дитині з глибинки і якою важливою в цей час є підтримка дорослих, і фінансова в тому числі. Досі пам’ятаю радість від перших 10 доларів, які я заробив іще на 3-му курсі, надаючи юридичні послуги. А це в 1993 році були чималі гроші — як нині тисяча», — ділиться з «УМ» спогадами Василь Яніцький.

Премія «Інтелект» — не єдина ініціатива Василя Яніцького. У 2014 році він організував Благодійний фонд «Наш край» для допомоги місцевим жителям. А нині активно підключився до пошуків бронежилетів, касок та амуніції землякам, мобілізованим у зону АТО. Часто до нього звертаються по юридичний захист рідні бійців, які потрапили у непрості ситуації. «Наші захисники, а серед них — і вчорашні школярі, яких посилають у бій, мають бути передусім самі захищеними. І не лише нормальною амуніцією, хоча це на війні — правило безпеки номер один. Люди, які ідуть у бій, мають бути впевненими, що з їхніми родинами буде все гаразд, що все буде по справедливості, що в будь-якому випадку їх у біді не залишать. Звичайно, зараз є багато людей, які рвуться в бій, багато є й тих, яких це лякає. Але, на мою думку, нині кожен має з максимальною віддачею робити те, що у нього виходить найкраще. Тільки тоді ми переможемо з найменшими втратами», — переконаний він.

А поки що юні академіки та дослідники знову сіли за парти. А це значить, що наступного року список лауреатів премії «Інтелект» поповнять нові імена.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>