Головне, щоб не заНАдТО пізно

03.09.2014
Головне, щоб не заНАдТО пізно

Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен пообіцяв Україні підтримку. (зі сторінки НАТО у мережі «Фейсбук».)

Ще до кінця 2014 року Україна, з огляду на обставини, в яких опинилася через агресію Росії, може отримати статус основного союзника Сполучених Штатів Америки поза НАТО. Про це заявив учора міністр юстиції Павло Петренко, наголосивши на тому, що такий статус дозволить нашій державі значно розширити співробітництво у військово-технічній сфері, а також «отримати механізм, за яким можна буде закуповувати необхідну зброю».
Це дуже важливий і потрібний крок, адже вже очевидно, що якби Україна від початку мала потужну військову підтримку союзників, то не опинилася б у стані неоголошеної війни. І «союзництво» зі США має стати лише проміжним кроком на шляху до головної мети — набуття членства в НАТО.

Україна йде в НАТО

У тому, що позаблоковий статус себе вичерпав, завдавши нам значно більше шкоди, ніж користі, нарешті переконалися й у найвищих владних кабінетах. Заява Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка про те, що Кабінет Міністрів, відповідно до рішення РНБО, вносить на розгляд Верховної Ради законопроект про скасування позаблокового статусу України, викликала овації в колі експертів, які давно наголошували на необхідності вступу в Північноатлантичний Альянс.

Власне, іще не так давно Київ був дуже близький до членства в НАТО. Але на Бухарестському саміті Альянсу 2008 року деякі держави-члени, передусім Франція та Німеччина (вочевидь, не без «підказки» Москви, яка згодом назвала це своєю перемогою) фактично заблокували надання Україні та Грузії Плану дій для членства в НАТО. А згодом до влади в Києві прийшли Віктор Янукович та Партія регіонів, і Верховна Рада швиденько ухвалила закон про основи внутрішньої і зовнішньої політики, закріпивши в ньому позаблоковий статус.

Шанс для Меркель

Хтозна, чи шкодує тепер канцлер Німеччини Ангела Меркель (її тодішній «напарник», президент Франції Ніколя Саркозі, вже не при посаді) про те, що шість років тому вважала за потрібне прислухатися до російського керівництва, яке на той час уже засвідчило свою криваву сутність війною проти Грузії. Судячи з її останніх заяв на підтримку України, принаймні тепер фрау канцлер до колишнього фройнда Путіна має вже зовсім інші почуття.

І хоча не припускатися помилок було б краще, ніж потім їх виправляти, такою далекоглядністю, на жаль, може похвалитися мало який політик і народ. А шанс почати виправлятися у НАТО буде вже найближчими днями, під час саміту держав-членів, що 4-5 вересня відбудеться в Уельсі. Участь у цьому «з’їзді» візьмуть також очільники ЄС — голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу, президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей та Високий представник ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Кетрін Ештон.

Як зазначають у Брюсселі, саміт відбудеться в «суттєво інших умовах безпеки», викликаних нестабільністю у Східній Європі, а також у країнах Близького Сходу та Північної Африки. І ситуація на сході України стане однією з головних тем обговорення.

Сили реагування на агресію Росії

Останнім часом керівництво Північноатлантичного Альянсу старанно працює в напрямі сприяння Україні. Днями Генеральний секретар організації Андерс Фог Расмуссен заявив, що НАТО планує розширити свою присутність у Східній Європі, вжити заходів для зміцнення безпеки України і модернізації її Збройних сил, а також надати їй сприяння у протистоянні загрозі з боку Росії. «Під час саміту ми зустрінемося з Президентом Петром Порошенком і висловимо свою підтримку Україні», — зазначив Генсек.

У планах НАТО також — створення регіонального тренувального центру в Грузії, тобто під самим боком у Росії.

А Велика Британія разом з іще шістьма країнами у відповідь на агресію Москви створює нові сили швидкого реагування. Як повідомляє газета «Файненшл таймс», у проект на даний момент залучені також Данія, Латвія, Естонія, Литва, Норвегія і Нідерланди. Окрім того, свій інтерес уже висловила Канада.

Очікується, що про створення нових сил, до яких буде залучено щонайменше 10 тисяч військових, днями заявив прем’єр-міністр Британії Девід Камерон. Мета — створити повністю функціональну армію для швидкого реагування і частих регулярних навчань. До її складу входитимуть повітряні, морські та сухопутні війська під керівництвом передусім британських командирів.

Заступник верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі, британський генерал Адріан Бредшоу в інтерв’ю газеті «Сандей таймс» прямо заявив: ці нові сили оперативного реагування будуть «призначені для стримування Росії» від небезпечних дій щодо країн-членів Альянсу. І покликані «показати Москві, що Росія увійде в серйозний конфлікт» у разі нападу на одну з держав НАТО. «Росія відійшла від норми ведення справ у цивілізованих народів Європи, її дії (в Україні) є агресивними, незаконними й такими, що фундаментально порушують безпеку в Східній Європі», — наголосив генерал.

РЕАКЦІЯ РОСІЇ

До кінця цього року Росія ухвалить уточнену воєнну доктрину у зв’язку з «появою нових загроз», повідомляє РІА «Новості» з посиланням на заступника секретаря Ради безпеки РФ Михайла Попова. За його словами, уточнення доктрини спричинено насамперед зовнішньополітичними чинниками: розширенням НАТО, проблемою протиракетної оборони, а також ситуацією в Україні та навколо неї. Окрім того, як зазначив Попов, більш явним стає намагання США та країн НАТО нарощувати свій стратегічний наступальний потенціал.

Чинна воєнна доктрина була ухвалена у Росії 2010 року, за тимчасового президентства нинішнього прем’єр-міністра РФ Дмитра Медведєва.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>