Між минулим і невідомим

Позавчора у 247-мільйонній Індонезії, де аж 186 мільйонів населення мають право голосу, відбулися президентські вибори. За даними екзит-полів, у лідери вирвався харизматичний 53-річний губернатор Джакарти Джоко Відодо, який репрезентує нове покоління індонезійських політиків. Його навіть називають «місцевим Обамою» — за характерний стиль спілкування з виборцями. Водночас яким саме буде стиль правління демократа і чи проводитиме він якісь помітні реформи, наразі спрогнозувати складно.

Однак суперник Відодо, 62-річний генерал-лейтенант у відставці Прабово Субіанто, теж заявив про перемогу, хоча опитування свідчать про його щонайменш п’ятивідсоткове відставання від лідера. Субіанто — зять колишнього диктатора Сухарто. Є підозри, що за часів його правління генерал-лейтенант був замовником викрадень і катування опонентів режиму. У разі його перемоги оглядачі передбачають нове скочування Індонезії, найбільшої мусульманської країни світу, до диктатури.

При цьому передвиборчі програми обох кандидатів мало чим відрізнялися одна від одної. І Відодо, висуванець Демократичної партії боротьби, і Субіанто, кандидат від Партії руху Великої Індонезії («Геріндра»), обіцяли, що боротимуться з корупцією та бідністю, адже близько половини населення Індонезії живуть менш ніж на 2 долари на добу. Втім одна, дуже суттєва, відмінність між претендентами на президентське крісло таки є: Субіанто обіцяє скасувати демократичну Конституцію 1998 року і повернути Основний закон від 1945 року, який надає президенту права диктатора. Судячи з кількості виборців, що віддали голоси за зятя Сухарто, прихильників такого повернення в минуле серед індонезійців вистачає.

Чинний глава держави Сусіло Бамбанг Юдхойоно після двох президентських термінів поспіль балотуватися не мав права.

Як повідомляє «Євроньюз», підрахунок бюлетенів наразі триває. Остаточні результати виборів та ім’я нового президента буде оголошено не раніше 21 липня.