Битва за Балкани

Попри те, що Євросоюз так і не перейшов від погроз про введення третьої хвилі санкцій проти Росії до їх реалізації, у Кремля є підстави для хвилювання. І незважаючи на «добру міну», у Кремлі, схоже, таки відчувають, що гра може вийти поганою. Особливо якщо через «непоступливість» ЄС буде заморожено будівництво газопроводу «Південний потік» в обхід України, на який Москва покладає великі надії.

Тож, окрім масованих фінансових вливань у відвертих та прихованих лобістів російських інтересів на Заході, Володимир Путін і компанія взялися вживати прямих заходів для порятунку проекту, що дозволив би постачати «блакитне паливо» напряму до країн Південної і Центральної Європи по дну Чорного моря.

Після візиту самого президента Росії до гостинного Відня, який, попри заборону Брюсселя, пообіцяв усіляке сприяння в будівництві «Південного потоку», Москва взялася «обробляти» своїх палких союзників на Балканах — євросоюзну Болгарію та Сербію, яка поки що є лише кандидатом на членство в ЄС.

Як повідомляє Бі-Бі-Сі, позавчора з візитом до Москви приїхав прем’єр-міністр Сербії Александр Вучич. Глава російського уряду Дмитро Медведєв після зустрічі з ним заявив, що обидві держави готові до підписання угоди про будівництво сербської ділянки газогону, «важливість якого стала особливо очевидною з огляду на події в Україні».

Поки Медведєв та Путін «прівєчалі» сербського колегу в Москві, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров подався до Болгарії. Де його зустріли українською народною піснею про істинну сутність Путіна та «ла-ла-ла». Як одразу кинулися «викривати» російські ЗМІ, «співали явно без акценту», тож про вияв солідарності місцевих мешканців з Україною не йдеться: «явно самі же украінци і пєлі».

Болгарська влада, опинившись між двох вогнів, потрапила в досить скрутну ситуацію. Місяць тому на вимогу ЄС реалізацію «Південного потоку» на території країни було призупинено. Але згодом міністр енергетики Драгомир Стойнєв заявив, що Софія готова до продовження діалогу і ні про яку зупинку будівництва не йдеться. Та й узагалі, безглуздо ставити майбутнє такого важливого для повністю залежної від російського газу країни газогону під сумнів через відносини Росії з Україною.

Зрештою суперечка щодо того, чий гнів загрожує Софії більше — Брюсселя чи Москви, призвела до поглиблення урядової кризи й розпуску парламенту, якому президент країни Россен Плевнелієв відвів час до 6 серпня, після чого почнеться виборча кампанія. Голосування призначено на 5 жовтня.

Конфлікт інтересів розколов і болгарське суспільство. Більшість болгар завжди тяжіла до «братньої» Росії, тим паче що цю любов старанно підтримує значна частина болгарської преси. А останнім часом хмизу у вогонь підкинуло розчарування членством у Євросоюзі, від якого багато хто сподівався стрімкого переходу від бідності в рай земний (власне, цю саму помилку тепер роблять і українці). Але після вступу в ЄС манна небесна на Болгарію, яка залишається найбіднішою державою Європейської спільноти, не посипалася. А закасати рукави й узятися до тяжкої роботи завжди важче, ніж звернути свої надії в бік нового потенційного «благодійника». Тепер для багатьох болгар ним знову стала Москва.

Водночас, як зазначає «Німецька хвиля», проєвропейські голоси нагадують, що Москва десятки років поводилася з Болгарією, як зі своєю колонією, і підстав боятися «старшого брата» значно більше, ніж сподіватися на його прихильність. Тим паче, після ситуації з Кримом усі побачили, чим обертається московська «прихильність». А кількість російськомовного населення в Болгарії, де тисячі громадян РФ скуповують нерухомість, уже дає Кремлю підстави перейнятися їх «захистом»...

АНЕКДОТ В ТЕМУ

Лавров скаржиться Путіну:

— Володимире Володимировичу, мені в Болгарії знову кричали «Путін — х**ло!»

— А ти більше не їздь туди, де нас добре знають.