Із війни — на Січ

02.07.2014
Із війни — на Січ

Керівник ДУС Сергій Березенко пообіцяв забезпечити табір усім необхідним. Ловимо на слові.

На території Музею національної архітектури й побуту Пирогiв розбили табір. У полі намети, поставленні в ряд, акуратно збиті з дощок великі столи, флагшток, місце для спортивних занять. Єдине, що залишиться домашнім, — це кухня. Їжу готують у ресторані української кухні, що в самому Пирогові. У таборі панує дисципліна. Щоденно проводять двогодинне тренування бойового мистецтва. У програмі обов’язкове вивчення історії України, українських народних пісень, заняття з гончарства, ковальства, стрільби з лука та інших ремесел.

На щастя, цей табір тільки нагадує військовий. І замість солдатів тут ефективно та пізнавально відпочиває 120 дітей-біженців, яких так чи інакше зачепила війна. Діти зі Східної України та Криму бояться фотографуватись і називати своє ім’я журналістам. За останній час вони вивчили правила особистої безпеки, а на голосні звуки навчились присідати. Одна справа — бачити всі жахіття по телебаченню і просто сприймати це як кіно, інша — коли війна ввірвалась безпосередньо в дитячий світ, повністю його зруйнувавши. Тож, щоб вивести дітлахів зі стресового стану, родина Дідковських-Нагребельних за підтримки Державного управління справами організувала унікальний табір «Родовід Січ».

Діти в Пирогово не просто відпочивають, а й проходять патріотичний вишкіл. Дівчаток тут називають на зразок амазонок — амажонками. Для них проводять курси берегинь, вишивання, плетіння, вчать мистецтву етнокухні. В польових умовах дітей привчають жити у гармонії з природою та собою. Мешканці табору «Родовід Січ» за два тижні перебування в Пирогові, а саме стільки триває один заїзд, зможуть почерпнути стільки знань про Україну та її походження, що не всі дорослі знають. Психотерапія має бути саме такою, вважає головний ідейник табору, меценат Ігор Дідковський.

Як зазначив новий керівник ДУС Сергій Березенко, його управлiння вважає своїм першочерговим обов’язком забезпечити табір усім необхідним. Окрім продуктів харчування, Державне управляння справами допоможе з транспортом для доставки та екскурсій дітей, а також усім, що буде необхідним під час відпочинку.

Загалом за літо планують провести п’ять заїздів у «Родовід Січ», а це близько шестиста «вилікуваних» душ.

ОКРЕМА ІСТОРІЯ

Вона знає, що таке бути біженцем

Даша — одна з небагатьох, яка згодилася розповісти, хто вона і звідки. Їй 13 років і вона знає, що таке бути біженцем. З окупованого Криму Даша разом iз батьками і маленьким братиком приїхала в Київ у квітні. Не те щоб їх у Сімферополі якось утискали чи була небезпека життю, але жити з окупантами сім’я не захотіла. Кинувши квартиру, роботу, школу, вони приїхали в нікуди, в Київ. Поселили їх поки в гуртожитку в селищі Велика Димерка біля Броварів.

Дашина мама — Наташа — молода, сповнена сил жінка. Каже, що ніколи не пізно починати своє життя спочатку. Тому вже знайшла роботу, молодшого сина влаштувала в садок. Усе нiбито нормально, тільки от діти не можуть зрозуміти, що відбувається і чому вони через політичні ігри покинули найцінніше — друзів і рідний дім. Є надія, що у таборі «Родовід Січ» Даша знову почне усміхатися і за це літо її почуття патріотизму встократ сильніше загартується.