Сам слово дав, сам і забрав

Рада Федерації Росії вчора скасувала своє власне рішення від 1 березня про дозвіл на використання російських військ на території України. Напередодні, вирушаючи з візитом до Австрії, з проханням про таке голосування до сенаторів звернувся сам Володимир Путін. Зрозуміло, що рішення було одностайним… Майже. Бо один із 154 присутніх у залі все-таки натиснув кнопку «проти». «Хтось не згоден? Чи ви просто помилилися?» — здивувалася голова Радфеду Валентина Матвієнко. Втім незгодний сенатор вирішив зберегти інкогніто (голосування було не поіменним). Як припускають російські оглядачі, не виключено, що комусь із сенаторів доручили проголосувати не так, як усі, аби продемонструвати світовій спільноті «свободу совісті» і плюралізм у парламенті РФ.

Насправді від цього рішення Ради Федерації нічого не залежить, переконані експерти. Якщо Путіну знову знадобиться дозвіл парламенту на введення в Україну військ — він його негайно отримає. Це підтвердив і голова комітету Радфеду з питань оборони та безпеки Віктор Озеров. Та, зрештою, і без офіційного введення військ російських бойовиків на сході України не бракує, тож це голосування — не більше ніж спроба замилити очі Заходу. Мовляв, Кремль робить усе заради встановлення миру в буремному регіоні, і не його вина, що Донбас і надалі повстає проти «київської хунти». Тож, самі бачите, без введення миротворчого (російського, звісно) контингенту в Південно-Східну Україну не обійтися. А далі — класичний придністровський та грузинський сценарій: нібито й мир, але регіон перебуває повністю під контролем Росії.

До такого висновку спонукають і слова Путіна, сказані під час успішного (з огляду на підписання угоди про подальше будівництво газопроводу «Південний потік») візиту до Австрії. Зокрема, ВВП заявив, що Москва «завжди захищатиме етнічних росіян в Україні та тих українців, хто відчуває свій нерозривний зв’язок із Росією». І скасування постанови про введення військ «зовсім не означає, що ми не маємо наміру звертати увагу на те, що відбувається (в Україні)».

Путін не приховував свого ставлення до вимоги до бойовиків скласти зброю. За його словами, це безглуздо, в той час як «радикальні сили типу «Правого сектора» та інших радикалів не роззброєні досі, хоча багато разів про це говорили і обіцяли». От терористи, мовляв, і бояться, згадуючи пожежу в Будинку профспілок Одеси. І кажуть: «Ми сьогодні складемо зброю, а завтра нас всіх спалять живцем», — процитував Путін.

При цьому він схвалив миротворчі ініціативи Петра Порошенка, але заявив, що семи днів перемир’я «недостатньо».

Підтримав колегу і президент Австрії Хайнц Фішер, який, до всього, ще й покартав Захід за «несправедливі» санкції проти Росії. МЗС України в особі заступника міністра Данила Лубківського вже висловило здивування тим, що Австрія приймає у себе голову держави, яка здійснює агресію проти України. «Більше того, ми озвучували свою стурбованість та занепокоєння з приводу організації такого візиту — чи означає це, що європейська позиція, позиція демократії, захисту фундаментальних принципів міжнародного права вже не є дійсною? Це питання ми адресуємо до наших австрійських партнерів — бути дуже ретельним у виборі своїх стратегічних співрозмовників», — наголосив заступник Павла Клімкіна.