Газовий вальс

Визнавши персонами нон-грата деяких наближених до президента Росії політиків, Євросоюз уникає прямих санкцій щодо самого Володимира Путіна. Тож учора кремлівський господар сміливо поїхав з офіційним візитом до Австрії. Це друга подорож Путіна в країну Європейського Союзу після початку російсько-української кризи. І однією з найважливіших тем зустрічей ВВП з представниками австрійської влади було будівництво «Південного потоку» — газопроводу в обхід України, прокладання якого, за рішенням ЄС, має бути призупинене.

У рамках візиту Путіна до Австрії російський концерн «Газпром» та австрійська компанія OMV мали підписати угоду акціонерів спільної проектної компанії з будівництва «Південного потоку», повідомляє «Німецька хвиля». Підписи під угодою поставили голова правління «Газпрому» Олексій Міллер та гендиректор OMV Герхард Ройсс. Документ регулює спектр питань, пов’язаних із діяльністю спільного підприємства, визначає його структуру, структуру управління, конкретні права й обов’язки учасників. Також угодою передбачено фіксацію принципів фінансування і розподілу прибутку між акціонерами.

Австрійська участь у проекті «Південний потік», яка ще 2010 року була зафіксована у відповідній міжурядовій угоді між Москвою та Віднем, одного разу вже опинилася під питанням. Тоді причиною стала активна участь Австрії у проекті «Набукко» (газопроводу, який мав пролягти від Центральної Азії до країн ЄС в обхід як України, так і Росії, зменшивши залежність Європи від російського газу). Однак після провалу «Набукко», який 2013 року закрили, Австрія знову зацікавилася «Південним потоком».

Нагадаємо, що після анексії Росією Криму Європарламент 17 квітня ухвалив резолюцію про відмову від будівництва «Південного потоку». Невдовзі в Болгарії було розібрано одну із секцій газогону. Згодом болгарський уряд заявив про наміри все ж повернутися до будівництва, через що в країні почалася політична криза. Адже якщо правляча партія соціалістів цей проект активно підтримує, то опозиція і громадянське суспільство виступають проти. Домовитися так і не вдалося, тож на жовтень у Болгарії призначено нові парламентські вибори.

Перед поїздкою Путіна до Австрії було повідомлено, що президент РФ не уникатиме й теми врегулювання конфлікту в Україні. У Відні також відбулася зустріч російського президента з головою ОБСЄ Дідьє Буркгальтером.

Візит глави Російської держави до Австрії, як стверджують експерти, є підтвердженням браку одностайності в ЄС. Він відбувається якраз у той момент, коли Євросоюз намагається створити єдиний фронт у питанні української кризи, чинить тиск на Москву та погрожує подальшим загостренням санкцій, зазначає польська інформагенція ПАП. «Путін хоче розділити Союз, нічого нового», — прокоментував міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт. На його думку, діалог Брюсселя з Москвою має тривати, але в межах європейських інститутів, а не індивідуально в столицях країн Європи. «Єдність у Євросоюзі допоможе нам подолати українську кризу. Якщо ж єдності не буде — опинимося у складній ситуації», — наголосив глава зовнішньополітичного відомства Швеції.

Та не всі в ЄС прислухаються до слів досвідченого дипломата. Позавчора парламент Угорщини висловив згоду на отримання 10-мільярдної російської позики для модернізації угорської атомної енергетики. «За» голосували 110 депутатів, «проти» — 29. 14 січня Москва й Будапешт підписали угоду про співпрацю при будівництві двох нових реакторів на атомній електростанції поблизу 20-тисячного міста Пакш на півдні Угорщини. Ця, розташована за 100 кілометрів від Будапешта, АЕС із чотирма діючими реакторами задовольняє 40 відсотків потреб Угорщини в електричному струмі. Після зведення двох нових, сучасніших, реакторів її потужність подвоїться. Це буде найбільша державна інвестиція в Угорщині з 1989 року.

Подробиці угоди не розголошують, але Єврокомісія має до неї застереження і вже розпочала розслідування у цій справі. Позику Москва надасть у євро, а процентні ставки становитимуть від 3,95% до 4,95%. Термін сплати — 21 рік, починаючи від першого траншу.

Угорська опозиція закидає уряду Віктора Орбана багато неясностей навколо угоди та відмову від проведення тендеру на модернізацію АЕС. На цей час Угорщина на 80% залежна від російської нафти та на 75% — від російського газу.