Раду Поклітару та його жінки

12.06.2014
Раду Поклітару та його жінки

Під час репетиції балету «Жінки у ре мінорі». (з сайта lb.ua.)

Один із найталановитіших балетмейстерів Європи, керівник єдиного в Україні театру сучасної хореографії «Київ Модерн-Балет» Раду Поклітару підготував першу за останній рік прем’єру — одноактний балет «Жінки в ре мінорі» на музику Баха. Її можна побачити в останні дні перед закінченням сезону, 18 і 19 червня, у Київському муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва, що на вулиці Межигірській, 2.

На створення балету «Жінки у ре мінорі» Раду Поклітару надихнула п’єса «Дім Бернарди Альби» Федеріко Гарсія Лорки. Це жіноча драма про темпераментну іспанську родину. Також у балеті важливу роль грає кохання харизматичного Раду Поклітару. «Більше десяти років тому я закохався в музику Баха, і сподіваюсь, цей роман взаємний», — зізнається Раду.

Раду, як завжди, вірний собі. На сцені багато пристрасті і драматизму. У виставі розповідається про те, як жінки в буденних для них обставинах починають ненавидіти одна одну, з їхніх сердець, ніби з рогу достатку, сипляться заздрість, злоба, зрадливість та інші найгірші риси людського характеру. Балетмейстер у постановці стверджує: жіночої дружби не існує, вона — тільки міф, який жінки створюють, аби здаватися кращими.

Згідно з п’єсою Лорки, у виставі всі герої — жінки. Та в Раду половину жіночих ролей грають чоловіки. Художник костюмів балету «Жінки у ре мінорі» Дмитро Курята розповів, що середньовічна мода передбачала візуальне зменшення бюсту в жінок. Щоб якомога більше уніфікувати танцюристів — чоловіків і жінок — були створені сукні за мотивами цієї епохи. Також варто звернути увагу і на оригінальну ідею Раду, що одразу змушує глядачів бачити в чоловіках жінок. Певний час на сцені вони займаються винятково жіночою роботою — перуть білизну.

У ці дні разом із балетом «Жінки у ре мінорі» відбудеться прем’єра вистави учня Раду Поклітару, провідного танцюриста, а віднедавна і балетмейстера «Київ Модерн-балету» Олексія Буська «Видіння Рози». Батько театру схвально відгукується про свого наступника: «Всі хореографічні рішення не вдається продумувати заздалегідь. Коли ми ставимо балет на майданчику, кожен висловлює свої пропозиції. З Олексієм узагалі окрема історія: я йому одну ідею — він мені натомість п’ять».

«Видіння Рози» — це друга постановка Олексія Буська. У 2013-му він поставив балет «Пори року», за який отримав премію «Київська пектораль». Кілька місяців тому на Міжнародному конкурсі хореографічного мистецтва ім. Дягілєва у Польщі молодий хореограф побачив легендарний балет «Російських сезонів Дягілєва» Le Spectre de la rose («Видіння рози») на музику Карла Марії фон Вебера. Це його надихнуло переосмислити історію на свій лад. «Коли починав ставити «Видіння Рози», думав, що це історія про дівчину. Під час роботи я зрозумів, що це балет про матір, яка присвятила все життя дочці. Це історія про страждання душі, відносини між рідними людьми та смерть», — розповів «УМ» Олексій Бусько.

У балеті буде чотири персонажі, але тільки два соло — матері та дочки, в яких розповідається про сумну жінку в чорному та її хвору доньку Розу в білому вбранні. Мати кожного дня молиться, страждає та ставить стару платівку, адже це єдине, що заспокоює її дочку. Третім персонажем буде злодій, який пробирається крізь вікно до квартири і танцює з хворою дівчиною (його грає сам Олексій). А четвертий узагалі не буде уособлювати в собі людина. Це розмитий, але водночас дуже суттєвий образ місця на сцені. Вступивши в промінь світла, занедужує Роза, а злодій втрачає зір, аби потім злитися з дівчиною в єдиному незрячому, несамовитому пориві.

Балетмейстри розповіли «УМ», що поки що на літо не мають запланованих гастролей з прем’єрами. Та вирішили не тримати їх до осені, а презентувати на завершення театрального сезону, щоб не порушувати традицію. У 2013-му «Київ Модерн-балет» попрощався з глядачем прем’єрою «Лебединого озера».

Слід відзначити: рівно рік тому Раду Поклітару на прес-конференції заявив, що Києву несила утримувати його театр, а держава не хоче взяти його під свою опіку і надати статус національного. Тоді фінансова криза притиснула танцюристів настільки, що були побоювання, що трупа розбіжиться у пошуках кращої долі. За цей час у «Київ Модерн-балеті» відбулися зміни. Театр змінив спонсора. Раніше ним був бізнесмен із Пермі Володимир Філіппов. Віднедавна вперше за час існування «КМБ» його підтримує український меценат Володимир Бородянський. Тож замість песимістичних минулорічних слів «Усім дякую! Всі вільні!» цього разу з вуст Раду прозвучало: «Ласкаво просимо!».