Разом і Путiна легше зупинити

05.06.2014

США посилюють свою військову присутність у Європі і планують виділити на відповідну програму під назвою «Європейська підтримка» один мільярд доларів. Про це у вівторок під час візиту до Польщі оголосив президент Барак Обама. Американський лідер заявив, що безпека європейських союзників є «наріжним каменем для нашої власної безпеки». Обама приїхав у Східну Європу, щоб зустрітися з лідерами НАТО та обговорити українську кризу. У Варшаві вiн назвав безпеку європейських союзників США «священною», зазначає Бі-Бі-Сі.

Водночас у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі вважають, що Росія своїми діями змінила саму динаміку безпеки в Європі. Але що у зв’язку з цим робитиме НАТО — як для того, щоб застерегти Росію, так і для того, щоб підтримати занепокоєних членів альянсу на кшталт Балтійських республік та Польщі? Невелике підкріплення сюди надіслали, але на дводенному саміті міністрів оборони Альянсу узгодили додаткові заходи. Розроблені пропозиції можуть ухвалити на наступному саміті НАТО, який пройде у вересні в Уельсі. Водночас глави оборонних відомств держав НАТО не дійшли згоди щодо того, якими мають бути дії Альянсу в українській кризі. Польща та iншi східноєвропейські країни-члени НАТО закликали до тривалої присутності військового контингенту в Східній Європі. Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн була серед тих, хто заперечив такі плани.

Ініціативу «Європейська підтримка» ще має схвалити Конгрес. «Ця пропозиція з’явилася у світлі нових викликів у сфері безпеки на континенті» — йдеться в заяві Білого дому. Витрати на цю ініціативу не позначаться на бюджеті інших оборонних програм, запевняють в адміністрації, наприклад у Тихоокеанському регіоні. У Польщі, яка десятиліттями перебувала у сфері впливу Москви, дуже уважно ставляться до української кризи. Ініціатива Обами навряд чи задовольнить Варшаву, написали вчора американські та німецькі ЗМІ. Німеччина та Данія також братимуть участь у посиленні корпусу НАТО у польському місті Щецин. Польське керівництво очікувало від Вашингтона більшого, а саме американську військову базу (чи бази) на своїй території, що було б значно дієвішим фактором стримування Росії, ніж логістично-навчальний корпус у Щецині у складі лише 180 військовослужбовців. Цілком протилежну до польської позицію зайняла Чехія. Прем’єр-міністр Богуслав Соботка заявив, що ситуація з безпекою не потребує підсиленої присутності на території його країни сил НАТО.

Учора американський президент вирушив iз Польщі до Бельгії на саміт «великої сімки». Спершу цю зустріч планували провести в Росії, але після анексії Криму західні лідери вирішили її бойкотувати. Домінуючою темою вчорашніх та сьогоднішніх розмов у Брюсселі також була напруга у Східній Європі. Учасники саміту «великої сімки» у Брюсселі не планують ухвалювати нові санкції проти РФ. Але Росію закликатимуть до прямих переговорів з Україною. А головну увагу на зустрічі приділено «координації подальших дій». За даними агенцiї «Франс пресс», учасники саміту вимагатимуть від Росії виконати низку конкретних умов: визнати нового Президента України Петра Порошенка, розпочати прямі переговори з Україною та припинити дестабілізацію на сході України.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>