Варшава-Київ. Напружене вщухання
Перед нами, схоже, розгортається дипломатична операція, яку не супроводжують гучними заголовками. >>
Київ і Вашингтон звірили годинники у Варшаві.
Який початок — такий і фінал. Перший візит Віктора Януковича був до Росії, де він зрештою й осів, причому, вочевидь, назавжди. Перший закордонний візит Петра Порошенка натомість — до Європи. З якої розпочався в листопаді 2013-го наш революційний Майдан і куди ми всі (здебільшого) прагнемо. Хочеться вірити, що Порошенко у Європі й залишиться, але — важливе уточнення! — разом з Україною, котра обрала його Президентом.
Власне, Європа — не кінцевий пункт призначення. Порошенко вчора мав зустріч у Варшаві з президентом США Бараком Обамою, а також — з лідером Польщі Броніславом Коморовським. (Із Польщі Обама розпочинає своє європейське турне). Компанію Порошенкові складає лідер кримських татар Мустафа Джемілєв. Мета приїзду останнього — подвійна, передусім він поїхав до Варшави по Премію Солідарності, але очікується, що зустріч Джемілєва та Барака Обами відбудеться також. Відомо, що лідер кримських татар має намір просити главу Білого дому посилити тиск на Росію — задля звільнення анексованого Криму.
На момент, коли писався цей матеріал, було відомо, що до Варшави вже прибули Обама та держсекретар США Джон Байден, які почали готуватися до зустрічі з польськими колегами. Більш детальну інформацію про візит Петра Порошенка ми повідомимо вже у наступному номері. А поки нагадаємо, що наступний пункт призначення Порошенка — Франція, куди він поїде 6 червня на запрошення президента цієї країни Франсуа Олланда. Франція відзначатиме 70-річчя висадки військ союзників у Нормандії. З нагоди цієї дати до Парижа запрошені провідні світові лідери. Петро Порошенко — серед них.
Але у цій бочці меду є й краплина дьогтю, котра полягає в тому, що до Франції приїде також очільник РФ Володимир Путін. «Ми можемо мати різні погляди з Володимиром Путіним, але я не забув і ніколи не забуду, що російський народ віддав мільйони життів у Другій світовій війні. Я сказав Володимиру Путіну, що як представник російського народу він може відвідати церемонію», — заявив Олланд в ефірі одного з російських телеканалів. Та ще й додав, що президент Росії «стане бажаним гостем на святковій церемонії».
«Бажаний гість святкової церемонії» не має наміру зустрічатися з Петром Порошенком (через що в Україні ніхто особливо не засмучується), а от з Олландом проведе тет-а-тет. Така поблажливість французького лідера трактується як зрада інтересів України цією європейською країною. Втім, гарячі голови, котрі засуджують такі двосторонні переговори, мабуть, не беруть до уваги, що французький лідер не міг не запросити свого російського колегу на подібний захід.
Утiм iдеться зараз не про Олланда. «Нам своє робити», як писав класик. Значно більше українців турбує той зовнішньополітичний курс, що його провадитиме Президент Порошенко. До речі, у Франції він матиме нагоду зустрітися з канцлером ФРН Ангелою Меркель, королевою Великої Британії Єлизаветою ІІ та тим-таки Бараком Обамою, котрий уже підтвердив свій приїзд.
Наступного дня після поїздки — 7 червня — у житті Петра Порошенка відбудеться ще одна вікопомна подія: у Верховній Раді пройде його інаугурація. Саме вчора парламент 300 голосами «за» затвердив цю дату. Початок церемонії — о 10-й ранку.
Перед нами, схоже, розгортається дипломатична операція, яку не супроводжують гучними заголовками. >>
Чимало членів політичного тераріуму — бомонду посадовців несподіваний кабмінівський переполох відпоїли хто як міг, залежно від наслідків. >>
У четвер, 16 липня, президент Володимир Зеленський повідомив, що запропонує парламенту призначити Євгенія Хмару міністром оборони. Наразі Хмара, який є тво глави СБУ, за дорученням президента буде виконувати обовʼязки міністра оборони України. >>
У середу, 15 липня, Михайло Федоров заявив, що піде з посади керівника Міноборони. Перед гучною заявою молодого міністра низка медіа й нардепів писали, що президент Володимир Зеленський хоче замінити його. >>
Україна продовжує переживати жахливі, трагічні ракетно-дронові удари. >>
Перед нами не просто черговий саміт НАТО. В Анкарі, схоже, народжувався новий Альянс. >>