Путіна підводять союзники

21.05.2014

Президент Росії Володимир Путін учора прибув із дводенним візитом до Китаю. На тлі санкцій та охолодження відносин із країнами Заходу Путін сподівався заручитися підтримкою Пекіна, який, на противагу більшій частині міжнародної спільноти, займає обережну позицію щодо кризи в Україні. Лідер КНР Сі Цзиньпін неодноразово наголошував на важливості відносин із Росією. Свою першу поїздку за кордон на посаді глави держави він здійснив до Москви, а цього року на запрошення Путіна побував на Олімпійських іграх у Сочі.

У Раді Безпеки ООН Китай також зазвичай підтримує позицію Росії щодо суперечливих міжнародних питань, таких як конфлікт у Сирії. Проте після вторгнення російських військ у Крим та подальшої агресії Росії щодо України офіційний Пекін не ризикнув відверто стати на бік Москви. З одного боку, Китай не хоче відвертатися від свого ключового союзника, але з другого — слушно побоюється аналогій із бунтівним Тибетом, який також може зажадати проведення референдуму про від’єднання на кшталт кримського. Тож Китай запевняє, що планує і надалі розвивати «дружню співпрацю» з Україною та поважає її незалежність і цілісність кордонів.

На думку Петра Топичканова з московського Центру Карнегі, основна мета візиту Путіна до КНР — символічна: продемонструвати світові, що Росія не перебуває в повній ізоляції і має союзників.

Утім про політику будуть говорити сьогодні. А вчора під час візиту до Шанхая, в якому Путіна супроводжувала велика група російських бізнесменів, ішлося про економічну співпрацю. Передусім — в енергетичній сфері й торгівлі зброєю. За прогнозами експертів, Москва надасть Пекіну «сприятливий статус», знімаючи таким чином торговельні обмеження, які діють щодо експорту китайських озброєнь до більшості інших країн. «Алаверди» Путін сподівався погодити умови продажу до Китаю російського газу. Це питання безуспішно обговорюють уже більше десяти років, а плани Європи знизити залежність від російських енергоносіїв зробили його ще нагальнішим.

Водночас заступник міністра закордонних справ Китаю Чен Гопін на брифінгу 15 травня заявив, що перепоною на цьому шляху залишається ціна. Представники китайської промисловості налаштовані більш спокійно, ніж росіяни, адже зростають перспективи збільшення експорту газу з Північної Америки до Азії у зв’язку зі «сланцевою революцією». Росія ж має суттєво змінити свою політику і залучити китайські компанії до процесів видобутку нафти й газу, розвідки родовищ або навіть до будівництва газопроводів, вважає Чен Вейдонг, керівник відділу досліджень у сфері енергетики державної компанії China National Offshore Co. «В іншому разі Китайська національна нафтогазова корпорація не буде особливо зацікавлена в укладанні угоди з Москвою», — прогнозує експерт. Адже вартість будівництва газопроводу зі Східного Сибіру до Китаю, вже узгоджений проект якого росіяни привезли до Китаю і сподіваються отримати позику на його реалізацію, західні фахівці оцінюють у 80-90 мільярдів доларів.

Напередодні візиту до Китаю очільник «Газпрому» Олексій Міллер повідомив, що угода на 30 років зі щорічного поставкою росіянами 38 мільярдів кубічних метрів газу перебуває на фінішній прямій. І додав, що кінцева ціна російського газу для китайців буде такою ж, як і для європейських споживачів — на рівні 350—380 доларів за тисячу кубометрів. Але контракт не підписали.

Як повідомив після вчорашніх переговорів прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков, «консультації будуть продовжені на експертному рівні». Китайці не погодилися із запропонованою росіянами ціною на газ, адже така кількість кубометрів на рік становить майже чверть усього споживання газу в КНР і за такою вартістю обійдеться країні занадто дорого.

Та попри все, Китай залишається найбільшим торговельним партнером Росії. У 2013 році обсяг двосторонньої торгівлі сягав 90 мільярдів доларів. І обидві країни сподіваються збільшити цей обсяг до 200 мільярдів до кінця десятиріччя.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>