Євросоюз в поміч: Україна купуватиме китайські компоненти для дронів за кошти партнерів
Від Європейського Союзу Україна отримала дозвіл спрямувати частину коштів оборонної позики на закупівлю китайських комплектуючих для безпілотників. >>
Вiднинi навiть лапа української курки не смiє ступити на святу росiйську землю! (з сайта agravery.com.)
Росія продовжує активно мстити нашій державі на економічних фронтах — і великими диверсіями, і дрібними. Так, учора iнспектори «Россільгоспнагляду» в пункті пропуску «Гуково» зупинили вагони з м’ясом птиці «Миронівської птахофабрики». Цікаво, що українська курятина призначалася навіть не до російського столу, а прямувала з України до Узбекистану. Через, звичайно ж, територію Росії.
«Транзит заборонено», — написали на товарно-транспортних накладних росіяни і повернули товар назад. Тож 188,492 тисячi тонн курячого м’яса, які замовила фірма з Узбекистану, доправили виробникові. Миронівська фірма, яка є найбільшим виробником курячого м’яса в Україні, з лютого потрапила під заборону на експорт своєї продукції до країн Митного союзу. А тепер Росія знайшла «умовно законний» спосіб, як перешкодити торгівлі з країнами, які не є членами цього союзу.
Українська промисловість, яка нині намагається диверсифікувати свій експортний потенціал, переорієнтувавшись із Росії на інші ринки збуту, підходить до, треба думати, піку своєї кризи. «У січні-березні 2014 р. індекс промислової продукції знизився на 5%. У березні падіння поглибилося до 6,8% зі 3,7% у лютому. Динаміка суттєво погіршилася в усіх трьох промислових сегментах», — зазначив старший аналітик з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Поворозник.
Експерти також аналізують можливості вітчизняного експорту. Аналітик «Укрпромзовнішекспертизи» Павло Перконос стверджує: зростання поставок української металургії до Росії найближчим часом не буде. З одного боку, з об’єктивних причин: Росія активно проводить політику імпортозаміщення та її ринок при цьому зменшується. З іншого боку, свою роль відіграє політика. «Деякі українські заводи перебувають під контролем російського капіталу», — каже Перконос.
Натомість наші металеві напівфабрикати може активніше купувати Туреччина і Північна Африка. Існує потреба в нашій продукції й у Європі. Хоча тло для такої потреби, на жаль, є не найоптимальнішим, але все ж таки... «Важливою тенденцією для країн ЄС є боротьба із забрудненням навколишнього середовища, — каже аналітик. — Відтак європейські заводи потребуватимуть продукції, виготовлення якої налагоджено в Україні». Ну а фактор девальвації гривні дозволить нашим металургам бути конкурентними на світовому ринку.
Від Європейського Союзу Україна отримала дозвіл спрямувати частину коштів оборонної позики на закупівлю китайських комплектуючих для безпілотників. >>
Україна, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція, Україна та Велика Британія підписали декларацію про створення оборонної коаліції для розробки спільної системи протиракетної оборони FREYJA. >>
У межах Першої програми політики розвитку робочих місць та зростання приватного сектору, що реалізується спільно зі Світовим банком, до Державного бюджету України надійшли 3,35 млрд доларів. >>
Нову банкноту номіналом у 2000 гивеньіз зображенням Василя Стуса презентував Національний банк України. >>
Як повідомили у відділі зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, в Україні продовжують розбудову мережі ПЕК — пунктів екологічного контролю. >>
Таке інноваційне підприємство, орієнтоване на виробництво посівного матеріалу високих стандартів з потужністю до 10 тонн сировини на годину, розпочало свою діяльність у селі Звиняче Горохівської громади Луцького району. >>