Мільйон гривень податків щодня: як «Френдлі Віндтехнолоджі» наповнює бюджети громад Закарпаття
Під час війни місцеві бюджети значною мірою залежать від роботи бізнесу, який продовжує сплачувати податки та підтримувати економіку громад. >>
Вiднинi навiть лапа української курки не смiє ступити на святу росiйську землю! (з сайта agravery.com.)
Росія продовжує активно мстити нашій державі на економічних фронтах — і великими диверсіями, і дрібними. Так, учора iнспектори «Россільгоспнагляду» в пункті пропуску «Гуково» зупинили вагони з м’ясом птиці «Миронівської птахофабрики». Цікаво, що українська курятина призначалася навіть не до російського столу, а прямувала з України до Узбекистану. Через, звичайно ж, територію Росії.
«Транзит заборонено», — написали на товарно-транспортних накладних росіяни і повернули товар назад. Тож 188,492 тисячi тонн курячого м’яса, які замовила фірма з Узбекистану, доправили виробникові. Миронівська фірма, яка є найбільшим виробником курячого м’яса в Україні, з лютого потрапила під заборону на експорт своєї продукції до країн Митного союзу. А тепер Росія знайшла «умовно законний» спосіб, як перешкодити торгівлі з країнами, які не є членами цього союзу.
Українська промисловість, яка нині намагається диверсифікувати свій експортний потенціал, переорієнтувавшись із Росії на інші ринки збуту, підходить до, треба думати, піку своєї кризи. «У січні-березні 2014 р. індекс промислової продукції знизився на 5%. У березні падіння поглибилося до 6,8% зі 3,7% у лютому. Динаміка суттєво погіршилася в усіх трьох промислових сегментах», — зазначив старший аналітик з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Поворозник.
Експерти також аналізують можливості вітчизняного експорту. Аналітик «Укрпромзовнішекспертизи» Павло Перконос стверджує: зростання поставок української металургії до Росії найближчим часом не буде. З одного боку, з об’єктивних причин: Росія активно проводить політику імпортозаміщення та її ринок при цьому зменшується. З іншого боку, свою роль відіграє політика. «Деякі українські заводи перебувають під контролем російського капіталу», — каже Перконос.
Натомість наші металеві напівфабрикати може активніше купувати Туреччина і Північна Африка. Існує потреба в нашій продукції й у Європі. Хоча тло для такої потреби, на жаль, є не найоптимальнішим, але все ж таки... «Важливою тенденцією для країн ЄС є боротьба із забрудненням навколишнього середовища, — каже аналітик. — Відтак європейські заводи потребуватимуть продукції, виготовлення якої налагоджено в Україні». Ну а фактор девальвації гривні дозволить нашим металургам бути конкурентними на світовому ринку.
Під час війни місцеві бюджети значною мірою залежать від роботи бізнесу, який продовжує сплачувати податки та підтримувати економіку громад. >>
Утворення десяти репресивних зон, в яких економічний розвиток значно відставатиме від решти регіонів країни прогнозує Нацбанк України. Щоправда, така тенденція вже є, і з продовженням війни вона лише буде поглиблюватись. >>
«Ярмарок смаку 2026» — одна з найважливіших гастрономічних подій Львівщини, спрямована на підтримку малих і середніх виробників органічної продукції та крафтових виробництв з усієї України. >>
В кількох локаціях Тернополя — двох парках і дендрарії біля однієї зі шкіл — з’явилися незрозумілі, на перший погляд здалеку, невеликі споруди. >>
У Києві це роками продавали як політичний ситком. З веселими репризами «95 кварталу», жартами про «жадібних банкірів», телевізійним карнавалом на каналах Ігоря Коломойського і нескінченним потоком мемів, де держава виглядала дурною, смішною і безпорадною. >>
Як далеко може бачити людське око? Вчені говорять, що якби не лінія горизонту, то воно могло б розгледіти полум’я від свічки на відстані близько 50 кілометрів. >>