Джон Теффт.
Білий дім визначився з кандидатурою нового посла США у Російській Федерації. І кандидатура ця, як зазначає газета «Нью-Йорк таймс», цілком відповідає нинішній політиці адміністрації Барака Обами щодо ізоляції путінської Росії. Американську амбасаду в Москві очолить колишній очільник дипмісії Сполучених Штатів в Україні Джон Теффт. Який до того, як приїхати в Київ, обіймав аналогічну посаду в ненависній Володимиру Путіну Грузії часів президентства Михаїла Саакашвілі (а ще раніше — в Литві). Досвід роботи в Росії у пана Теффта також є: з 1996 по 1999 рік він був другою людиною в американському посольстві.
Перед потребою визначитися з тим, хто стане наступним амбасадором, Вашингтон постав іще на початку цього року, коли тодішній посол США в Росії Майкл Макфол попередив про намір залишити цю посаду після Олімпіади в Сочі. За оцінками оглядачів, зі своєю місією Макфол упорався далеко не на «п’ятірку». Тож його наступникові вже тоді варто було готуватися до того, що посольська місія буде нелегкою. А після загострення відносин і фактично початку нової «холодної війни» між США та Росією через напад останньої на Україну — й поготів.
Як зазначає російська газета «Коммєрсант», «у фінал» відбору кандидатів на роль посла вийшли одразу три колишніх амбасадори США в Україні — окрім Теффта, спецпредставник Держдепартаменту з енергетики Карлос Паскуаль та голова центру з контролю над озброєнням Інституту Брукінгса Стівен Пайфер. Проте донедавна найбільш імовірною кандидатурою на цю посаду вважалася усе ж Роуз Готтемеллер, провідний фахівець із нерозповсюдження ядерної зброї. На той час адміністрація Обами прагнула уникнути подальшого погіршення взаємин із Москвою, а пані Готтемеллер вважається досить прихильною до Росії.
Тепер занепокоєння щодо «прохолоди» у двосторонніх відносинах уже не актуальне — вони й без того просто на очах вкриваються кригою. Тож, попри те що торік Джон Теффт вийшов на пенсію, вибір було зроблено на користь саме цього жорсткого й не схильного до компромісів із Кремлем дипломата.
Нагадаємо, днями Вашингтон попередив: нова хвиля санкцій щодо Росії напоготові, і їх буде введено в дію, щойно Москва порушить Женевські домовленості.
Президент США Барак Обама вирушив у турне країнами Азії. Як зазначає «Голос Америки», поїздка в регіон відбудеться на тлі побоювання з приводу територіальних амбіцій Китаю, які посилилися після останніх дій Росії в Україні. Зокрема, анексії Криму, яку китайські стратеги можуть взяти за приклад для своїх територіальних суперечок із сусідами. Так, за останні два роки Пекін чинив дедалі більший тиск на Японію — союзника США — у суперечці за острови в Східнокитайському морі. За кілька днів до візиту Обами Токіо оголосило про рішення розширити свою військову присутність, розгортання військ і радарної установки на острові недалеко від спірної території.
Окрім Японії, Обама відвідає Південну Корею, а також Філіппіни та Малайзію — ці дві країни Південно-Східної Азії також мають територіальні суперечки з Китаєм.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
