Коли Рада не в голосі

10.04.2014
Коли Рада не в голосі

«На вихід» народні обранці працюють краще, ніж «на вхід».Вчора Раді не вистачило голосів для ухвалення важливих рішень. (УНІАН.)

Учора за чотири години роботи парламентарії встигли ухвалити аж два законопроекти — один стосувався скорочення кількості дозвільних документів, потрібних для ведення бізнесу, другий — врегулювання нових завдань і функцій, покладених на Держспецзв’язок. Натомість депутати так і не проголосували за важливі законопроекти щодо подолання корупції та проведення люстрації, а ще проігнорували законопроект, котрим пропонувалося надати статус учасників ветеранів війни особам, які постраждали під час мирних акцій протесту.

Давно минули часи, коли рішення під час голосування приймалися не звичайною, а конституційною більшістю — ближче до обіду в сесійній залі лишилося заледве дві сотні народних обранців. Спікер Олександр Турчинов закрив засідання, відмовившись від думки тримати депутатів до «переможного кінця». Наостанок він висловив сподівання, що четвергове засідання вийде більш плідним.

«Та скільки ж можна?» — обурено кричала із самого ранку «свободівка» Ірина Фаріон. «Давайте поіменне голосування!» — вимагала вона. «От що змінилося? Ви мене просите ще раз ставити на голосування цей законопроект, ми вже двічі за нього голосували, а результат той самий» — відповідав Турчинов «радикалу» Олегу Ляшку, який наполягав на прийнятті законопроекту щодо посилення кримінальної відповідальності за незаконне розміщення на території України державних символів інших держав.

Навіть після третьої спроби дітище Ляшка не пройшло випробування Радою. «Завдяки таким псевдоголосуванням усі бачать, хто є хто. Якщо зараз не зупинити сепаратиські дії, невідомо, чим усе це завершиться, і винними будуть саме депутати Партії регіонів, які тільки імітують порятунок країни» — пожалівся «УМ» Олег Ляшко.

Тричі голосували й за антикорупційні закони, за внесення змін до Митного та Податкового кодексiв України, за люстрацію, а також за пропозицію затвердити 9 березня (день народження Тараса Шевченка) святковим днем, але результат був нульовий. «Вам має бути соромно за те, що ви не голосуєте за такі закони сьогодні», — звертався до «регіоналів», комуністів та частини коаліції, яка не голосувала, Володимир Яворівський (фракція «Батьківщина»). «Ви просто боїтеся люстрації, знищення корупції та врешті–решт самого Шевченка», — заявив він.

Однопартійка Яворівського Олександра Кужель пояснила «УМ» провал голосування тим, що значна частина депутатів перебуває у відрядженнях або хворіє: «Те, що в нас немає більшості, — це неправда. Просто варто зрозуміти, що навіть ті, хто сьогодні сидить у коаліції, ще вчора були в режимі Януковича і змінити все швидко неможливо».

Тим часом до Ради було подано чотири законопроекти щодо проведення люстрації, проте за жоден iз них нардепи так і не проголосували. Позафракційна Анжеліка Лабунська відзначила, що голосувати варто тоді, коли з’явиться єдиний законопроект, «от тоді вже можна і навіть варто вести перемовини, а зараз депутати самі не знають, за що голосують» — прокоментувала для «УМ» депутатка.

Серед нерозглянутих документів опинилася й ініціатива кандидатів у мери Києва (й одночасно депутатів Верховної Ради) Віталія Кличка та Лесі Оробець зобов’язати Президента країни призначати головою КМДА обраного киянами «градоначальника». Таким чином, йдеться про суміщення посад мера та керівника адміністрації, як це було заведено у часи Олександра Омельченка. Не вийшло у Ради розглянути й пакет документів, необхідних для лібералізації візового режиму з ЕС. Поки що відповідні законопроекти чекають «кращих часів».

А от на що депутати знайшли час, так це на словесну перепалку. «Регіоналка» Олена Бондаренко під час свого виступу з трибуни Верховної Ради заявила, що саме партія «Свобода» розколює Україну, на що у відповідь почула крики «Вбивця!». Пані Бондаренко відповіла опонентам смачним визначенням: «Уроди!». Хоча все проходило за звичним сценарієм, зокрема й щодо традиційного вже виходу «регіоналів» iз лав фракції. Вчора ПР покинув Анатолій Гончаров — він наразі примкнув до позафракційних.

А ТИМ ЧАСОМ...

Попереднє, вівторкове, засідання Верховної Ради було натомість доволі плідним. Увечері 8 квітня, коли черговий номер «УМ» вже було здано до друку, парламентарії ухвалили деякі важливі акти. По–перше, було прийнято закон «Про відновлення довіри до судової системи України» («за» проголосували 234 народнi депутати). Довгоочікуваний закон про суддівську люстрацію визначає правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Мета закону: відсіяти заплямовані кадри та запобігти корупції у сфері правосуддя надалі. Крім того, закон вносить зміни до законів «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду юстиції» щодо порядку призначення суддів на адміністративні посади, розширення підстав припинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, порядку обрання делегатів на з’їзд суддів України тощо.

Також у вівторок парламентарії погодилися з необхідністю продовжити роботу спецкомісії, яка готує зміни до Конституції, до 15 травня. За це також проголосували 234 депутати. Спікер Олександр Турчинов назвав прийняте рішення «стратегічно важливим». «У зв’язку з тим, що Верховна Рада дуже жорстко обмежила термін роботи конституційної тимчасової спеціальної комісії, вона, на превеликий жаль, не встигає внести в цей термін проект закону», — зазначив Турчинов. Незважаючи на аргументи спікера перше голосування за постанову ВРУ з цього питання було провальним. Слово взяв депутат Руслан Князевич, який таки попросив колег дати конституціоналістам трохи більше часу, позаяк усі напрацьовані частини документа депутатам доводиться узгоджувати з Венеціанською комісією. Друга спроба провести через Раду цю постанову виявилася врешті результативною.

Третій «подвиг» вівторкової Ради полягав у скасуванні утилізаційного збору, що було однією з вимог громадян, які протестували під парламентом. За відповідний законопроект у другому читанні та в цілому проголосували 228 депутатів. «Проектом передбачається звільнення від оподаткування акцизним податком операцій щодо переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль», — йдеться в пояснювальній записці. Метою законопроекту є зменшення податкового навантаження та сприяння розвитку малого та середнього підприємництва, яке здійснює переобладнання автомобілів–фургонів.