День Волі у неволі

Якщо для тоталітарної влади сусідніх Росії та Білорусі наш Майдан є втіленням нічних жахів, то для спраглих до волі росіян і білорусів — символом надії. Тож у традиційний День Волі, який білоруська опозиція відзначає в річницю проголошення Білоруської Народної Республіки (25 березня 1918 року), близько трьох тисяч людей на мітингу в Мінську скандували не лише «Живе Бєларусь!», а й «Слава Україні!». З огляду на те, що участь в опозиційному мітингу в лукашенківській Білорусі загрожує ув’язненням, а державні та російські телеканали постійно залякують глядачів «жахами бандерівського Майдану», така кількість учасників — велике досягнення.

Як повідомляє опозиційний сайт «Хартія’97», мітингувальники засудили «провокацію Росії в Криму» і висловили підтримку Україні, яка «вибудовує новий алгоритм виходу з пострадянського минулого». Лунали й побоювання щодо того, чи вдасться втягнутій у Митний союз із Росією та Казахстаном Білорусі зберегти власний суверенітет.

«[Президенту Білорусі Олександрові] Лукашенку не вдається бути в мирі з Києвом, співпрацюючи з Москвою. Він втягується в небезпечні ігри, які загрожують бідами народам і України, і Білорусі», — заявив екс–кандидат у президенти, опозиційний політик Віталій Римашевський.

Днями Лукашенко заявив, що, хоч, як і раніше, виступає за цілісність і неподільність України, визнає Крим «де–факто частиною Росії». І погодився на розміщення в Білорусі майже трьох десятків російських військових літаків.

Попри те, що опозиційна акція в Мінську відбулася мирно й без ексцесів, по її завершенні поліція затримала більше десятьох протестувальників — переважно тих, хто тримав антиросійські плакати. Через кілька годин майже всіх відпустили. Але, скажімо, члена «Європейського руху» Максима Вінярського суд визнав винним у вигукуванні екстремістських гасел і нецензурній лайці й засудив до 15 діб арешту.

Акція солідарності з білоруською опозицією з нагоди Дня Волі відбулася і в Києві. Її учасники розгорнули заборонений у Білорусі біло–червоно–білий національний стяг і пройшли ходою від Майдану до вулиці Грушевського, а звідти — на Інститутську. Там вони вшанували пам’ять героїв Небесної сотні, одним із перших серед яких був білорус–УНСОвець Михайло Жизневський. На завершення мітингувальники ухвалили заяву з вимогою до білоруської влади не сварити наші народи, не йти у фарватері Кремля і звільнити політв’язнів.