Угода на крові

25.03.2014
Угода на крові

Із 21 листопада, коли, в дев’яту річницю Помаранчевої революції, на майдані Незалежності зібрався мирний і веселий мітинг на підтримку підписання Угоди про асоціацію України з Євросоюзом, минула вічність. За цей час незворотно змінилася не лише Україна — змінився увесь світ.

У тій Україні був Президент Віктор Янукович, якого проклинали, боялися, ненавиділи в усіх куточках нашої єдиної країни. Який втратив будь–яке почуття міри в жадобі особистого й «сімейного» збагачення. І який при всьому цьому отримав шанс увійти в історію як євроінтегратор, отримавши індульгенцію від Заходу і щонайменше кілька зайвих років терпіння власного народу, підписавши Угоду про асоціацію з Євросоюзом.

У тому світі була довіра до міжнародних договорів. Була шанована світовою спільнотою Російська держава, з якою все ще не втратили надії «перезавантажити» відносини Сполучені Штати Америки й прагнули щільнішої співпраці Євросоюз та навіть давній ворог — НАТО.

Тепер — усе інакше. І саме тепер, після кривавого Майдану, вторгнення ворога й окупації частини своєї території Україна нарешті підписала так гірко вистраждану Угоду про асоціацію з ЄС. Нібито й радісна новина, але вже якось не тішить…

Більше того, деякі оглядачі називають цю довгоочікувану подію «цинізмом і зрадою» з боку Заходу. Річ у тім, що головна частина цього документа, яка передбачає створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, наразі вважається непідписаною. Хоча саме вона б уже напевне убезпечила Україну від втягнення в Митний та інші євразійські союзи, навіть за умови реваншу скинутих Майданом сил.

Але не ризикнули члени ЄС піти на такий крок до президентських виборів у розбурханій і неспокійній Україні. Хоча коли чотири місяці тому на Вільнюському саміті євросоюзні лідери ледве не хороводи водили довкола Віктора Януковича, умовляючи його не відмовлятися від підписання, то самі ж наполягали на неподільності угоди.

Очевидно, без впливу Кремля в цій зміні позиції не обійшлося. Зрозуміло ж, що не без розмов із Путіним для, скажімо, канцлера ФРН Ангели Меркель «червона лінія», після переходу за яку російських військ від «сильного занепокоєння» варто переходити до якихось справді дієвих кроків проти московського безчинства, пересунулася з Криму на материкову частину України. Хоча прямо проти економічної допомоги Україні, за інформацією з брюссельських кулуарів, на саміті ЄС висловилася лише одна країна — Словаччина. Тамтешній прем’єр–міністр Роберт Фіцо, відомий своїми проросійськими поглядами, не підтримав і санкцій проти Росії. До слова, 29 березня у Словаччині відбудеться другий тур президентських виборів, у якому Фіцо (поки що лідер цих перегонів) змагатиметься з незалежним кандидатом Андреєм Кіскою. Тож заяви прем’єра про те, що українці повинні «самі давати собі раду в своїй країні», а «Росія — це та країна, з якою мій уряд хоче мати і матиме якнайкращі і взаємовигідні відносини, щоб не нашкодити власній економіці» розраховані передусім на словацьких виборців.

Технічно розділити Угоду про асоціацію на «політичну» й «економічну» частину неможливо, адже це єдиний неподільний документ. Із ситуації вийшли оригінальним чином: представники усіх 28 держав–членів, керівництва Євросоюзу та Прем’єр–міністр України Арсеній Яценюк поставили «автографи» під усім текстом угоди та додатковим документом, у якому обумовлено, що наразі підписаними вважаються лише преамбула, стаття 1 та розділи I, II і VII.

Насправді це навіть менше, ніж просто «політична частина», адже поки що «недійсними» чомусь залишилися навіть такі «неекономічні» розділи, як, наприклад, «Юстиція, свобода та безпека».

Щоправда, Брюссель документально задекларував готовність імплементувати угоду повністю до листопада. А єврокомісар з питань розширення і політики добросусідства Штефан Фюле заявив, що економічну частину можуть «підписати» вже у червні, себто одразу після президентських виборів в Україні. Тож підстави для оптимізму є. Якщо, звісно, страх європейських держав нашкодити власним інтересам через «тертя» з Росією не переважить усі високопарні слова про гарантії територіальної цілісності України в обмін на відмову від ядерної зброї, небезпеку руйнації всієї системи міжнародних договорів за принципом карткового будиночка тощо.

ЦИТАТИ

Карл Більдт, міністр закордонних справ Швеції:

— Найважливіше завдання світу в нинішній кризі навколо України — допомогти їй досягти успіху, відновитися після десятиліть хибного управління. Економічні санкції проти Росії, звісно, завдадуть шкоди економіці Росії, але не обов’язково вплинуть на політику Москви. Тож найважливіше — не дати Москві досягти бажаних для неї цілей. А отже, для нас найважливіше зробити все можливе, щоб допомогти Україні досягти успіху.

Кетрін Ештон, верховний представник ЄС із зовнішньої політики:

— У найближчий період проблема України домінуватиме у планах Європейського Союзу. Наше завдання — утримати Україну від економічного колапсу. Є три групи проблем. Насамперед — безпосередньо дефіцит, який можна ліквідувати досить швидко, виділивши Україні фінансову допомогу. Друга група — ефективність української промисловості: багато підприємств потребують модернізації. І, нарешті, структурні проблеми: як створювати необхідні ресурси для виплати за рахунками і розвитку економіки без перебоїв із коштами.

Я не виключаю жодних варіантів, і Європейська рада їх зараз розглядає. Для мене найважливіше — зробити так, щоб утримати на плаву економіку України, адже від цього залежить головне — життя простих людей..

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>