Останнє міжнародне попередження

.На порозі глобальної кризи

Окрім президента, український Прем’єр–міністр мав зустрічі з державним секретарем США Джоном Керрі, керівництвом Міжнародного валютного фонду та Світового банку, конгрес­менами тощо.

Учора глава уряду виступав на засіданні Ради Безпеки ООН, скликаному цього разу на прохання України (нагадаємо, за останні кілька тижнів члени Радбезу збираються для обговорення російсько–українського конфлікту вже втретє).

Напередодні, виступаючи в аналітичному центрі «Атлантична Рада», Яценюк наголосив, що вторгнення російських військ в Україну не лише несе загрозу майбутньому та свободі нашої держави, а й «однозначно підірве всю глобальну систему безпеки». І «якщо Україна не отримає захист свого суверенітету відповідно до угод про відмову від ядерної зброї — це стане потужним сигналом для країн, які не бажають відмовлятись від ядерних програм», — цитує главу уряду «Голос Америки».

«Поважайте власні обіцянки!»

Дії Росії в Криму вчора різко засудив Європарламент. У резолюції, ухваленій законодавчим органом ЄС, наголошується, що Крим є невіддільною частиною території України й «був визнаний таким Російською Федерацією та міжнародним співтовариством». І Росія, США та Велика Британія гарантували Україні непорушність кордонів згідно з Будапештським меморандумом про відмову від ядерної зброї.

Резолюція закликає до «виведення всіх збройних сил, що незаконно перебувають на українській території» та вимагає «повної поваги до міжнародного права і зобов’язань, що випливають із чинних конвенцій».

Кримський референдум, який суперечить українській Конституції, Європарламент розцінює як незаконний. І закликає міжнародну спільноту підтримати Україну та «використовувати всі можливі політичні й дипломатичні підходи з метою забезпечення мирного вирішення кризи».

ЄС готовий до санкцій проти Росії, але не Путіна

Євродепутати привітали рішення Європейської Ради від 6 березня про першу серію обмежувальних заходів відносно Росії — призупинення двосторонніх переговорів щодо візової лібералізації, нової базової угоди і підготовки до саміту «Великої вісімки» в Сочі тощо.

Якщо ж урегулювати ситуацію в Криму не вийде, Євросоюз має якнайшвидше вжити щодо Росії таких заходів, як ембарго на торгівлю зброєю і технологіями подвійного призначення, обмеження віз, заморожування авуарів.

Серед погоджених державами ЄС санкцій проти Москви, якщо вона не почне переговори з міжнародними посередниками про розв’язання кризи в Україні, є й заборона на в’їзд або проїзд через їхню територію «осіб, які несуть відповідальність за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України», а також замороження всіх активів таких осіб на території Євросоюзу.

Якщо наступного понеділка цей проект схвалить на своєму засіданні Рада ЄС на рівні міністрів закордонних справ, це будуть перші європейські санкції проти Росії з кінця холодної війни. Кого саме вони торкнуться, поки що невідомо — список конкретних імен обіцяють підготувати до понеділка.

Але президента Володимира Путіна та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова в ньому не буде. Їх поки «не чіпатимуть» навмисне — як пояснюють у Брюсселі, «щоб зберегти можливість переговорів у разі можливої в майбутньому ескалації». Водночас, як прогнозує «Рейтер», у перелік буде включено близьких до Путіна високопоставлених представників спецслужб і армійського керівництва та помітних депутатів парламенту РФ.