Позавчора ввечері народний депутат України, колишній глава Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв прибув до Москви на запрошення з Кремля, однак його очікувана зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним так і не відбулася. Натомість вони вчора розмовляли по телефону.
«Головна умова — щоб із нашої території вивели російські війська. А далі можемо вже про все говорити», — так в інтерв’ю татарській редакції «Радіо «Свобода» анонсував свої переговори з очільником Кремля Джемілєв. При цьому він дав зрозуміти, що спроби Москви «купити» корінний народ Криму, запропонувавши йому підвищені квоти у владі півострова під російським прапором, — марні. «Я вважаю, що ні декларації, ні постанови щодо кримських татар не мають юридичної сили, оскільки Верховна Рада Криму нелегітимна, бо вона повелася як сепаратистська структура», — заявив Джемілєв.
У телефонній розмові з Джемілєвим Путін не спростовував наявність російських військ у Криму, як він робить це на телекамери. «Я говорив про це (присутність російських військ), але він (Путін) цього не заперечував. Прямо — «так, наші війська там» — він не казав. Водночас він говорив, що дав розпорядження про те, щоб пильно стежили, щоб не було ексцесів із кримськими татарами. Розпорядження він може дати своїм громадянам, тобто своїм військовослужбовцям», — розповів Джемілєв журналістам.
За словами Мустафи–аги, Путін обіцяв, «що зробить усе можливе, щоб кримськотатарський народ, який пережив так багато в ХХ сторіччі, не пережив ще й іншої трагедії».
«Про те, що він (Путін) дав спеціальне розпорядження, щоб пильно стежити за тим, щоб в кримськотатарських поселеннях був особливий нагляд. Мабуть, своїм військовослужбовцям, щоб не було ніяких зіткнень з кримськими татарами», — сказав він, додавши, що Путін вважає, ніби татар хочуть втягнути у конфлікт «українські націоналісти, бандерівці».
Як сказав Джемілєв, президент РФ звертав увагу на те, як живе Татарстан — регіон, багатий вуглеводнями — у складі Росії: «Мабуть, з натяком на те, що так само щасливо житимуть кримські татари».
Було досягнуто домовленості продовжити переговори в разі потреби.
Крім іншого, УНІАН повідомляє, що Джемілєв зустрічався в Москві з екс–президентом Татарстану Мінтімером Шаймієвим, послами України й Туреччини в Росії.
Голова Бахчисарайської держадміністрації, кримський татарин Ільмі Умеров закликав керівників і фахівців органів виконавчої влади та місцевого самоврядування не виконувати злочинних вказівок нової кримської влади, а жителів — утриматись від участі в референдумі 16 березня.
«Із 2006 року в нас не було жодного конфлікту на міжнаціональному або міжконфесійному ґрунті. Стабільно нарощує темпи економіка району, розвивається соціальна сфера. Чи готові ви сьогодні поміняти цей світ на ілюзію? Я — ні», — наголошує Умеров.
Він також зазначив, що загроза застосування насильства до українців, кримських татарів і всіх громадян України, які проживають на півострові, чиї позиції з питання про статус Криму відмінні від позиції нинішньої кримської «влади», стає все більш реальною. «Закликаю мешканців Бахчисарайського району не піддаватися на провокації, залишатися такими ж толерантними і мудрими, як і до сьогоднішнього дня, і не брати участі у референдумі! Нашою зброєю завжди були не страх, бомби, ракети, автомати, а креатив, творчість, прогрес і дружба. Здоровий глузд обов’язково переможе!» — йдеться у зверненні посадовця, розміщеному на офіційному сайті райдержадміністрації.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
