Доживемо до понеділка?

13.03.2014

Світові лідери, принайм­ні на словах, не втрачають надії на те, що конфлікт між Росією та Україною вдасться розв’язати дипломатичним шляхом. Хоча що менше часу залишається до призначеного на 16 березня «референдуму» в Криму, то примарнішою стає така перспектива. Тим паче що Кремль на «цивілізовані» вмовляння приставати не збирається і всіляко це підкреслює.

Не спромігшись переконати особисто Володимира Путіна, президент США Барак Обама, який учора у Вашингтоні мав зустріч із Прем’єр–міністром України Арсенієм Яценюком, упродовж останніх кількох днів активно спілкується на тему кримського конфлікту з очільниками інших держав. У понеділок він обговорив цю ситуацію з прем’єр–міністром Іспанії (співрозмовники одностайно привітали стриманість українського керівництва у відповідь на порушення суверенітету України з боку Росії), а також лідерами Китаю Сі Цзиньпіном та Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим. Обидва раніше періодично або постійно виступали союзниками Путіна, а Казахстан — іще й партнер Росії по Митному союзу. Втім цього разу ситуація інакша. Як запевняє прес–служба Білого дому, Обама з Назарбаєвим зійшлися на необхідності поваги до прин­ципів суверенітету й територіальної цілісності. Раніше казахстанський президент навіть розпорядився посилити боєготовність власних військ. На півночі Казахстану також мешкає чимало російськомовних — раптом прийдуть «захищати».

Не знайшов план вторгнення до Криму підтримки і в іншого партнера Путіна по євразійській інтеграції. Вчора президент Білорусі Олександр Лукашенко озвучив «принципову позицію» офіційного Мінська: визнання територіальної цілісності України й готовність надати Києву підтримку, зокрема гуманітарну. За словами Лукашенка, така позиція «відповідає національним інтересам Білорусі, і ніякі «кремлі» й тому подібне на мене ніколи не тиснули».

Загалом вторгнення ро­сійських військ та плани Москви щодо порушення територіальної цілісності України не підтримала жодна держава пострадянського простору. Втім, як і жодна інша держава взагалі, окрім диктатора Сирії Башара Асада.

Учора ж російсько–український конфлікт обговорювали в Європарламенті. Єврокомісар з питань розширення і політики добросусідства Штефан Фюле заявив, що «референдум», призначений на неділю в Криму, порушує міжнародне право щодо недоторканності територіальної цілісності й створює серйозну загрозу для стабільності кордонів у Європі. Окремо єврокомісар висловив обурення ухваленим у Росії законом, який дозволяє анексувати чужі території на основі «загрози» для російських нацменшин. «Це стосується не лише Криму, це найсерйозніший виклик Гельсінським угодам, який ми бачили дотепер. І саме тому те, що відбувається в Криму, відбувається набагато ближче до нас, ніж багато з нас це усвідомлюють» — наголосив Фюле.

Про вплив конфлікту між Москвою та Києвом на геополітичну ситуацію в Європі говорив і голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу, який при цьому прямо визнав, що «всі спроби ЄС налагодити діалог із Росією щодо її агресії проти України є марними».

Євродепутати погодилися, що за таких обставин відносини з Росією не можуть залишатися такими, як раніше, і подальша ескалація ситуації матиме для неї серйозні наслідки — зокрема, візові санкції та замороження активів.

Неприйнятним і таким, що вимагатиме адекватної відповіді, відокремлення Криму від України вважають усі 29 держав–членів ЄС. Про це заявив у Вільнюсі міністр закордонних справ Німеччини Франк–Вальтер Штайнмайєр, який відвідав усі три країни Балтії. Наголосивши, що ЄС «не шукає конфронтації з Росією» і вживає всіх можливих заходів, аби уникнути її дипломатичним шляхом, він зауважив: якщо процес відокремлення Криму від України триватиме, то «Європа, природно, муситиме реагувати».

Офіційний Берлін є головним союзником Москви в ЄС, тож тягне з жорсткими заходами до останнього, сподіваючись на мирне розв’язання конфлікту. Попри це, навіть канцлер ФРН Ангела Меркель, яка нещодавно після безплідних спроб переконати Путіна не втручатися у внутрішні справи України нібито назвала кремлівського лідера неадекватним, вже не шкодує різких слів на його адресу. Як пише видання Die Zeit, на засіданні парламентської групи Меркель різко розкритикувала дії Кремля і звинуватила президента Росії Володимира Путіна в тому, що він фактично «вкрав» Крим. «Уже можна говорити про анексію», — сказала Меркель і закликала «не дозволити Росії це зробити».

Сьогодні фрау канцлер планує зробити з приводу ситуації в Україні урядову заяву.

Тим часом прем’єр–міністр Польщі Дональд Туск на прес–конференції у Варшаві повідомив, що санкції Євросоюзу щодо Росії можуть бути введені вже з наступного понеділка.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>