Людину в розпачі не залишайте на самоті. Вона потребує нашої уваги і співпереживання... (з сайта wingedsun.diary.ru.)
Моя сусідка бабця Лариса, для якої телевізор — чи не єдине «вікно у світ», днями зізналася, що вже боїться вмикати той «ящик».
«Перехвилююся, а потім заснути не можу, — розповідає жінка. — Спершу показували вбитих, поранених, сльози і кров. Співпереживала разом з усіма українцями. Тепер хвилююся за майбутнє країни. Але навіть після заспокійливих ліків не маю сили слухати новини...»
Психологи кажуть: ті, хто не був на барикадах, а стежив за подіями через телевізор, потерпають так само, як і люди, які були на Майдані від першого і до останнього дня. За останній час ми всі пережили колосальний «колективний стрес». Не кожен може самостійно впоратися з його наслідками: безсонням, постійним відчуттям тривоги і неспокою. На тлі хронічних хвилювань загострюються серцево–судинні хвороби, виникають неврози і психози.
Як стверджують фахівці, посттравматичний стресовий розлад розвивається не одразу. Потрясіння через деякий час може знову нагадувати про себе в нічних кошмарах, породжувати напруження, апатію, депресію. Тож нині, як ніколи, потрібне вміння переключати увагу, хоч це і непросто. Спробуйте з маленьких кроків. Телефонуйте друзям і рідним, говоріть із ними на «мирні теми». Скажімо, як це робить моя знайома Світлана, яка щодня дзвонить до мами. «Мама постійно запитує: що ж далі, невже війна? Спокійно пояснюю, чому важливо зберігати спокій, і починаю розпитувати про розсаду, яку вона вирощує в горщечках, розповідаю їй про онуків. Таким чином відволікаю від песимістичних думок».
Фахівці радять учитися давати собі «установки»: «зараз мені слід сконцентруватися на роботі», «новини почитаю згодом». Дозуйте перегляд передач: відводьте для цього годину вранці і годину ввечері. Змушуйте себе відволікатися.
Психіатр–психотерапевт Олег Романчук, який разом із колегами надає психологічну допомогу особам, які постраждали під час трагічних подій на Майдані, наголошує: «Таким людям насамперед потрібна наша духовна підтримка, потрібне відчуття того, що попереду життя і краще майбутнє. Часом людині конче необхідно виговорити те, що накипіло на серці. Слухайте їх, співчувайте, намагайтеся розрадити».
«Посміхайтеся частіше, займайтеся сексом, прибирайте в будинку чи квартирі: робіть усе, що знімає драматичний пафос і відновлює гормональний баланс — це не тільки бажано, а життєво необхідно, — радить психолог Олег Покальчук. — Однак, — визнає він, — зараз багатьох переповнює бажання помсти. Це навіть не бажання, а утримання на місці «осі світу», яка похитнулася, відновлення історичної справедливості. Але всім нам варто пам’ятати, що справжня помста — це страва, яку подають холодною. Чим вона холодніша, тим ближча до справедливості і законності. Ви хочете помститися великому числу негідників? Правильно. Тож у жодному разі не повинні сідати у в’язницю чи тікати подалі після першого ж акту справедливої помсти. Холодний розум дозволяє вашій ненависті, гіркоті і нетерпінню перетворитися в більш осмислену і менш самовбивчу енергію. Не потрібно вмирати за свої ідеї, нехай це роблять ваші вороги. Будьте великодушні і дозвольте їм самостійно коїти самовбивчі дурниці».
Коли ми після пережитої трагедії 18—20 лютого полегшено зітхнули, бездумні російські політики підготували нам нове випробовування, і ми знову з тривогою слідкуємо за стрічкою новин. У цій ситуації психологи радять вибирати перевірене джерело інформації, не панікувати і не замикатися у власному світі — обговорюйте ситуацію з друзями, але уникайте апокаліптичних настроїв. Важливо зберігати зважений погляд на світ.
«Шкода, що після загострення ситуації в Криму ми відразу не почули звернення когось із наших лідерів, адже будь–яка інформація з їхніх вуст допомогла б «заземлитися» від стресу, — вважає київський психолог Світлана Ройз. — Я раджу не впадати в паніку. Доки немає стовідсотково перевіреної інформації — не витрачайте сили на емоції. Дайте опору дітям, які поруч — вони реагують миттєво. Не переймайтеся дрібницями, визначте для себе найважливіше. Зараз, я впевнена, всі почнуть думати масштабніше».
Пані Світлана переконана, що перед зовнішньою загрозою люди стають «цілісною системою». «Хоч як не парадоксально, але громадянами стають, захищаючи свободу або відчуваючи загрозу громадянству. Тих, кого «не до кінця розбудив» Янукович, нині розбудить сусід–агресор. Також хочу сказати: в цей гострий момент історії нашим державним керівникам не вистачає сили і швидкості мислення. Тому не кваптеся з критикою нової влади — так ми знеструмлюємо і без того ослаблений ресурс. Насамперед запитуйте себе не «хто винен?», а «що конкретно я можу зробити зараз?»
Не дайте себе спровокувати
Лікарі також застерігають: в умовах, коли «всі на нервах», дуже легко спровокувати конфлікт і непотрібну суперечку. Зберігайте холодний розум з усіх сил. Східні мудреці, які славляться своїм зваженим ставленням до життя, радять у момент конфлікту не стискати інстинктивно кулаки, а навпаки — випрямити пальці. Цей «жест спокою» дає можливість миттєво охолонути і оцінити ситуацію спокійно, ніби збоку. Зберегти спокій вам також допоможе ще один давній прийом: порахуйте про себе до десяти, перш ніж сказати те, про що потім пошкодуєте.
Якщо вас навмисно провокують на конфлікт — не піддавайтеся. Для початку не дивіться співрозмовнику в очі, розірвіть із ним зоровий контакт, через який він міг би вами маніпулювати на підсвідомому рівні. В жодному разі не підвищуйте голос. Навпаки, якщо на вас кричать, відповідайте навмисно тихо, але чітко. Це збиває з пантелику супротивника, змушує затихнути, аби прислухатися, про що ви говорите.
Коли йдете на зустріч, де буде важко зберегти спокій, потурбуйтеся про свій настрій заздалегідь. У критичних випадках можна випити заспокійливого, тільки не перестарайтеся з дозою, щоб не відчувати сонливість. Але найкраще — просто нагадайте собі головні правила незворушності: рівномірне дихання, посмішка на обличчі.
Частіше згадуйте прислів’я: «собака гавкає — а місяць світить», «коли кидають ціпок, лев дивиться на того, хто кинув палицю, а собака — на саму палицю. У цьому між ними величезна різниця».
Сьомий рік поспіль в Україні діє Програма медичних гарантій (ПМГ) — проєкт, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам гарантує держава за рахунок коштів Державного бюджету України. >>
Міністерство оборони України, після оприлюднення закону про скасування статусу "обмежено придатний", опублікувало роз’яснення про те, що чекає на військових та військовозобовʼязаних, які мають цей статус. >>
Видатний український учений, кардіохірург, батько української біокібернетики, письменник і громадський діяч Микола Амосов більше половини життя провів в Україні, де й отримав світове визнання та звання «великого українця всіх часів» (став другою такою людиною після Ярослава Мудрого). >>
У Черкасах 26-річному Богдану Нестеруку пересадили кістковий мозок від донора зі США. >>
Завдячуючи технології редагування генів, яка отримала Нобелівську премію, вчені заявили, що їм вдалося вирізати ВІЛ із заражених клітин. >>
У Києві, на базі однієї з міських лікарень, спільно з німецькими фахівцями створюють сучасний муніципальний Центр протезування для військових. >>
