Прапор України на Парламентському пагорбі в столиці Канади Оттаві.
Лідери держав «Великої сімки» можуть не чекати планового саміту, а зібратися вже найближчими тижнями. І, розуміло, не в Сочі, де їх усе ще чекає президент Росії Володимир Путін (у чому він запевнив світову спільноту на позавчорашній прес–конференції з «українського питання»).
Нагадаємо, саме Росія цього року головує в «клубі» лідерів найпотужніших держав світу, тож свою наступну зустріч його учасники планували провести на початку червня у «причесаному» за витрачені на підготовку до Олімпійських Ігор мільярди доларів Сочі. Проте після військової агресії Москви щодо України всі лідери «Великої сімки», якою вона була до прийому в цю високоповажну компанію Росії, відмовилися від підготовки до сочинського саміту.
Як повідомив прем’єр–міністр Канади Стівен Харпер, очільники G–7, до якої входять також Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та Сполучені Штати Америки, обговорюють можливість проведення саміту найближчим часом. За словами Харпера, минулими вихідними він обговорював таку можливість із президентом США Бараком Обамою, та й між іншими представниками «Великої сімки» «тривають дискусії про таку можливість». Відповідну заяву канадський прем’єр зробив під час виступу в канадському парламенті, біля якого цими днями майорить український прапор, вивішений на знак солідарності з Україною.
До речі, під час перебування в Києві держсекретаря Джона Керрі головний рабин України Яків Дов Блайх запропонував провести саміт лідерів G–7 саме в українській столиці. Щоправда, за традицією, такі зібрання проводяться в країнах–учасницях «Великої сімки». Проте головний український єврей запевнив, що як доведеться, «ми домовимося».
Тим часом у Росії одностайність міжнародної спільноти в підтримці України викликає нові напади неадекватності. Так, у Раді Федерації, яка ухвалила одіозне рішення про дозвіл на введення військ на територію нашої держави, готують законопроект про конфіскацію майна, активів і рахунків компаній США та Євросоюзу в Росії. Як повідомляє РІА «Новості», ця ініціатива покликана стати відповіддю на можливе запровадження санкцій проти РФ. Під дію закону потраплять навіть приватні компанії.
«Законопроект передбачає наділення можливостями [конфіскувати майно іноземних компаній] президента та уряду для захисту нашого суверенітету від замахів», — заявив автор ініціативи, голова комітету з конституційного законодавства Андрій Клішас. За його словами, юристи на даний момент вивчають, наскільки така конфіскація відповідає Конституції Росії. У тому, що європейським стандартам норми законопроекту не суперечать, пан Клішас не сумнівається — «досить згадати приклад Кіпру, коли конфіскація стала, по суті, однією з умов надання країні допомоги з боку Євросоюзу».
Президента Росії Володимира Путіна висунули на Нобелівську премію миру. За словами голови Нобелівського інституту в Осло Гейра Лундестада, цього року в список кандидатів на цю почесну нагороду ввійшла рекордна кількість осіб та організацій — 278. Топ–10 претендентів на премію миру буде оголошено наприкінці квітня, а переможця — у другу п’ятницю жовтня. Торік Міжнародна академія духовної єдності і співробітництва народів світу заявила про висунення Путіна на «Нобелівку» за ту «миротворчу роль, яку він зіграв у Беслані, Південній Осетії» тощо.
Російські ракетні війська стратегічного призначення провели успішне випробування міжконтинентальної балістичної ракети «Тополь–М» із перспективною боєголовкою, що здатна «пробивати» систему протиракетної оборони. Як повідомив представник управління інформації міністерства оборони РФ Ігор Єгоров, запуск було здійснено у вівторок о 22:10 із полігону в Астраханській області, ракета із заданою точністю вразила умовну ціль на полігоні в Казахстані.
Як підтвердили у Вашингтоні, запуск був плановим, і Москва, згідно з Договором про стратегічне наступальне озброєння, поінформувала про нього Пентагон іще до загострення ситуації в Україні.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
