Кобзар iз тополиного пуху

Візерунок у вінок всенародної шани Кобзарю вплели майстрині клубу «Флористика» Ольга Круковська, Ніна Мінченко, Катерина Дітківська, Ганна Авдєєва, Ірина Молчанова, Галина Донченко. Цікаво, майже всі жінки почали займатися флористикою, коли вже вийшли на заслужений відпочинок. Свій доробок на шевченківську тематику, що експонується у Київському центрі роботи з жінками, авторки назвали «Він говорив устами народу».

З травня до листопада майстрині збирають дарунки природи: насіння рослин, колосся, солому, листя. Саме вони знадобляться для створення пейзажів і портретів. Зима, кажуть, то найліпша пора для творчості. Хтось любить працювати у тиші, відключаючи «мобілку», інші — слухають вірші Шевченка, які, вважають, переносять у XIX сторіччя і допомагають серцем відчути голос поета.

На виставці експонуються ілюстрації до найвідоміших творів поета «Наймичка», «Причинна», «Варнак», «Йому тринадцятий минало», «Садок вишневий», «Катерина».

Катерина Дітківська з кукурудзяного листя виготовила Тарасові рушники, на кожному з яких є рядки з творів поета.

Віра Авдєєва вирішила дослідити рослинний світ у творчості Тараса Шевченка. «На мою думку, найчастіше у його поезії згадується верба, береза, дуб, мак, калина, — каже вона. — Я намагалася передати настрій поета, який він відчував, описуючи те чи інше дерево».

Портрет Кобзаря, що експонується на виставці, здалеку нагадує чорно–білу фотографію. Однак зроблено його з тополиного пуху. «Закінчивши будівельний інститут, я все життя займалася водопроводами та каналізацією, — каже Ольга Круковська. — І лише тоді, коли мені пішов сьомий десяток, долучилася до техніки створення картин iз тополиного пуху. Сталося це зненацька. Я зламала руку, лікар порадив мені розробляти кисть і пальці, щоб швидше одужати. Повірте — я навіть не вміла малювати! Востаннє щось малювала на уроках, у школі».

Ольга Круковська розробила власну техніку. Спочатку пух тополі ретельно очищує від сміття, просіює. На матерії оксамиту робить ескіз. Потім обережно пінцетом наносить пух, який тримається на матерії завдяки ворсу. Робота кропітка, навіть дихнути зайве боїться. «Очі — то заключний штрих, — і, мабуть, найвідповідальніший. Зазвичай потрібно кілька шарiв пуху. Власне, пояснити, як створюється робота, важко. У цю мить мені, впевнена, допомагає Господь».

Готову роботу майстриня гладенько розпрямляє пальцями і кладе під скло.

Додамо, що шкірки бананiв теж стали чудовим природним матеріалом до ілюстрацій творчості Тараса Шевченка. Зазвичай банани на картинах флористи використовують для відтворення стовбурів дерев, вікон хатин, стежок, місточків через річку.