Ціна свободи

Українська національна валюта в останні дні демонструє незрозумілі для багатьох акробатичні піруети, змушуючи нервувати не лише власників великих заощаджень у гривні, а й пересічних громадян із дуже скромними доходами. Через падіння курсу стрімко дорожчає імпорт, щодня зростають ціни на туристичні путівки, в аптеках зникли багато найменувань ліків. «Гуртовики поки не дають навіть вітчизняні препарати, які купують за гривню — до стабілізації ситуації», — зізналася провізор аптечного пункту.

Проте вчорашній день може виявитися тим самим моментом, коли гривня досягла свого дна. На міжбанківських торгах її падіння у першій половині дня було досить незначним, особливо порівнюючи з вівторковим мінусом, а під кінець дня нацвалюта навіть трохи укріпилася: із 10,35 до 10,21. «В останні дні продавці долара на міжбанківському ринку постійно підвищували котирування, намагаючись досягти максимуму. І хоча покупців було небагато, з понеділка курс тільки зростав. Учора ж кількість продавців суттєво зросла, і я прогнозую, що курс почне потрохи знижуватися», — сказав «УМ» головний економіст казначейства «Банку Національний кредит» Володимир Фенюк. На його думку, паніка, яка розпочалася на міжбанку в понеділок, була спровокованою політичною ситуацією. «Нині ж життя починає налагоджуватися. Призначення голови НБУ, інформація регулятора про стан золотовалютних резервів сприяє стабілізації на міжбанку», — резюмує Фенюк.

Утiм звинувачувати у проблемах гривні тільки політику було б неправильно. Проблема нац­валюти полягає передусім в економічній моделі минулої влади. Простіше кажучи, уряд розбалансував економіку, а курс гривні утримував адміністративними методами. Отримавши «свободу», гривня, мов птах, випурхнула з неринкових лабет, налякавши при цьому цілу країну. «Курс гривні тривалий час тримали незмінним. І коли його відпустили — через неможливість тримати на цій позначці — то він одразу ж рвучко піднявся догори. І, цілком можливо, найближчим часом стане на своє місце», — пояснює «УМ» експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

«Відповідальність за курс національної валюти нині лежить не на НБУ, а на уряді, — каже «УМ» голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек. — Адже першопричинами знецінення гривні є падіння ВВП, надмірний дефіцит бюджету». Нацбанк в останні роки не розвивав кредитування, а був змушений своїми ресурсами підтримувати дефіцит бюджету. «Без змін у економіці: скорочення дефіциту, скасування пільг, субсидій вести мову про зростання курсу гривні не доведеться, — каже Шпек. — І лише після реалізації цих заходів до справи може долучитися Нацбанк».

Нині ж можливості регулятора впливати на ситуацію обмежені — через нестачу коштів. Якщо торік НБУ використав для цих цілей 28 млрд. гривень, то лише в січні нинішнього — 4 млрд. грн., а лютневу цифру очікують на порядок вищу. «А позичати гроші, аби вкидати їх у пічку незбалансованої економіки, — неправильно», — резюмує Роман Шпек. Такої ж думки і Олександр Жолудь. «Нині регулятор має дочекатися появи рівнозваженого курсу, — каже експерт, — і лише потім намагатися підтримати його резервами».

На якій саме позначці зупиниться стрілка, сказати важко. «У 2008 році із 5 грн. за долар курс гривні знизився до 10 грн., а потім «відкотився» назад, — згадує Жолудь. — Нині ми маємо зростання із 8 до 10,30 грн.». Вкладникам експерти радять зберігати спокій. «Курс піде донизу», — прогнозує Роман Шпек. «Якщо у людини відкритий депозит, то відсотки компенсують втрату від знецінення, — каже Олександр Жолудь. — Намагання ж нині вгадати час для конвертації гривні нагадує гру в казино: можна виграти, а можна програти».