Герої й легіонери Сочі

25.02.2014
Герої й легіонери Сочі

Віктор Ан приніс Росії аж чотири олімпійські медалі. (Рейтер.)

Найбільше медалей у Сочі — п’ять, із яких дві золоті, — здобула голландська ковзанярка Ірене Вюст. Її тріумф став своєрідним викликом російським організаторам, адже незадовго до Олімпіади в РФ ухвалили закон про заборону пропаганди гомосексуалізму, а 27–річна Вюст — бісексуалка, яка не приховує цього. Віднедавна вона живе з чоловіком, а трохи раніше її партнеркою була подруга по збірній.

Нагадаємо, російський закон, спрямований на дискримінацію геїв і лесбійок, став приводом для широкої протестної кампанії на Заході в контексті Олімпійських ігор.

По три золоті нагороди в Сочі здобули російський ковзаняр на шорт–треку Віктор Ан, білоруська біатлоністка Дар’я Домрачева та норвезька лижниця Маріт Бйорген. При цьому Віктор і Маріт мають за кар’єру вже по шість золотих олімпійських медалей.

Нагадаємо, що 40–річний норвезький біатлоніст Уле–Ейнар Бйорндален, узявши в Сочі два «золота», став загалом восьмиразовим олімпійським чемпіоном за кар’єру.

Своєрідним переможцем «неофіційного особистого заліку» став шорт–трековик Ан, який до трьох нагород вищої проби — на 500, 1000 м та в естафеті — додав «бронзу» на 1500 м. Такий самий набір відзнак — три золоті й одну бронзову — Віктор Ан здобув на Олімпіаді–2006 у Турині, коли виступав за свою рідну Південну Корею й звався Ан Хьон Су. На ОІ–2010 у Ванкувері Ан залишився поза п’єдесталом, а в грудні 2011–го — отримав російське громадянство з прицілом на Ігри в Сочі. Цікаво, як спортсмен вибирав собі нове ім’я: за його словами, Віктор — це «переможець», ким він завжди хотів бути, крім того, так звали найвідомішого російського корейця — рок–музиканта Цоя.

Наразі Анові 28 років, але вже відомо, що після завершення кар’єри він очолить збірну Росії з шорт–треку.

Очевидно, що, якби не такі легіонери, як Ан, росіяни в загальному заліку ОІ–2014 в кращому разі посіли б тільки п’яте місце. Адже ще одним їхнім мультимедалістом — із двома золотими медалями — став сноубордист зі США Вік Уайлд, який народився в штаті Вашингтон, а до РФ переїхав після 2011 року, одружившись із російською колегою Альоною Заварзіною. Крім того, дві медалі — золоту (естафета) й срібну (1000 м) — до скарбнички збірної Росії поклав шорт–трековик Володимир Григор’єв. Цей уродженець Шостки виступав за Україну на Іграх 2002 і 2006 років, після чого змінив прапор на триколор.

Також дві медалі — обидві срібні — приніс Росії саночник з українським прізвищем Альберт Демченко. Для 42–річного ветерана Олімпійські ігри в Сочі стали вже сьомими, в яких він брав участь, починаючи ще з 1992 року. Це — світовий рекорд для «білих» Ігор. Його з Демченком ділить 41–річний японський стрибун на лижах із трампліна Норіакі Касаї. На цій Олімпіаді він так само здобув дві нагороди — «срібло» й «бронзу». При цьому Касаї став другим в історії спортсменом, який виграв олімпійські медалі з перервою в 20 (!) років. Минулого разу Норіакі отримав срібну медаль за командну першість у Ліллехаммері–1994. Його «співавтор» у такому часовому досягненні — швейцарський хокеїст Рішар Торріані, який здобував «бронзу» на ОІ 1928 та 1948 років.

  • «Золоті» дівчата наперекір Росії

    Завершувати свій виступ на сочинських Іграх українській команді біатлоністок випало у найвідповідальніший момент історії своєї країни. Коли на вулицях столиці цербери Януковича розстрілювали беззбройних протестувальників, на дівчат очікувала естафета зі своєю стріляниною. >>

  • Фартові домашні стіни

    Попри те, що українським зимовим олімпійцям після 20–річної перерви знову вдалося піднятися на вищу сходинку «білого» п’єдесталу, на жаль, доводиться констатувати, що сочинська Олімпіада — це не наше свято. Коли першою фінішувала жіноча четвірка біатлоністок — російські глядачі на трибунах її засвистували. >>

  • Прайс на «золото»

    Закинувши у ворота шведів по одній шайбі в кожному з трьох періодів, хокеїсти збірної Канади вдруге поспіль — і дев’ятий раз загалом — здобули титул олімпійських чемпіонів, ставши при цьому найтитулованішою хокейною командою за всю історію «білих» Ігор. >>

  • Змагатись чи не змагатись?

    Коли під час літніх Ігор у Пекіні російські війська ввійшли на територію суверенної Грузії, намагаючись її «примусити до миру», грузинські олімпійці довго вагалися, як відреагувати на агресію окупантів. Зрештою, тоді спортсмени Грузії вирішили залишитися на Олімпіаді, де виграли три золотих та три бронзових нагороди. >>

  • МОК не дозволив українцям пов’язати чорні стрічки скорботи

    Головною новиною усього вчорашнього дня на Іграх в Сочі стала відмова українських лижниць Марини Лісогор та Катерини Сердюк вийти на старт півфінального забігу в командному спринті. Згідно з офіційним повідомленням Національного олімпійського комітету України, причина зняття — травма спини Сердюк, яку вона отримала на тренуванні. >>