Фартові домашні стіни

Попри те, що українським зимовим олімпійцям після 20–річної перерви знову вдалося піднятися на вищу сходинку «білого» п’єдесталу, на жаль, доводиться констатувати, що сочинська Олімпіада — це не наше свято. Коли першою фінішувала жіноча четвірка біатлоністок — російські глядачі на трибунах її засвистували. А коли на стадіоні «Фішт» проходила урочиста церемонія закриття Ігор, в Україні прощалися з героями національної революції, які загинули від рук режиму Януковича. Тож власники прав на ретрансляцію святкового сочинського церемоніалу — Перший національний та «Інтер» — відмовилися від показу.

Водночас господарі XXII зимової Олімпіади заявляють про свій як організаторський, так і спортивний успіх, який, власне, заперечувати ніхто й не береться. Ще б пак — із вкладеними 50 мільярдами доларів! Власне, ще за день до завершення змагань російська збірна достроково виграла медальний залік, ставши недосяжною для норвежців. Ну а широту російської душі (й гаманця) росіяни вкотре підтвердили, організувавши помпезну церемонію закриття, яка, за задумом режисера, у глядачів мала навіяти сум. У центрі постановки була вітчизняна культура — зокрема, серед портретів визнаних російський письменників підняли й величезного Миколу Гоголя. А, як бачиться, чи не головним завданням режисера Костянтина Ернста було виправити прокол, який стався під час відкриття Ігор, — із п’ятим незасвіченим олімпійським кільцем. Розуміючи, що цей ляпсус став символом сочинських Ігор, постановники обіграли ту зірочку замість кола в емблемі, яку на прощання зображували діти на полі стадіону.

Загалом, Ігри в Сочі затьмарила не тільки паралельна війна в Україні, а й низка допінгових скандалів, авторами яких, на жаль, стали й українські спортсмени. Крім інших, на вживанні заборонених ВАДА препаратів упіймалася наша лижниця Марина Лісогор. «У 2004 році, коли мені зробили операцію на щитовидній залозі, лікарі порекомендували приймати предуктал, аби не було надмірного навантаження на серце. Перед Олімпіадою в мене було погане самопочуття, в’ялість, і я вирішила знову прийняти цей препарат. На жаль, я не знала, що з нового року він внесений до числа заборонених. Мені до сліз прикро», — визнала свою провину спортсменка.

Серед числа тих, хто також потрапив на гачок фармакологічних інспекторів, опинилася й титулована німецька біатлоністка, дворазова олімпійська чемпіонка Еві Захенбахер–Штеле. «Це катастрофа», — лише й змогла витиснути з себе стріляюча лижниця, в організмі якої знайшли стимулятор метилгексанамін.

На хвилі допінгових викриттів, яка накрила наразі півдесятка спортсменів, з’явилася інформація про те, що на допінгу спіймалася й легендарна лижниця Маріт Бйорген. Щоправда, як виявилося, новина, розтиражована норвезькими ЗМІ, виявилася... розіграшем. Він для 33–річної норвежки став сам по собі емоційним допінгом, дозволивши в передостанній день Ігор поповнити свою чисельну медальну колекцію «золотом» 30–кілометрового марафону. Цікаво, що за підсумками цієї гонки увесь п’єдестал «окупували» представниці Норвегії. Схожий розклад був і в чоловічому марафоні, де всі нагороди дісталися господарям. Власне, «золото» Олександра Легкова стало 13–м у скарбничці господарів.

Нагадаємо, що в активі української збірної — дві відзнаки, здобуті біатлоністками. Враховуючи, що Вікторія Семеренко стала мультимедалісткою — окрім естафетного «золота», в її активі «бронза» спринтерської гонки, саме їй довірили нести прапор на церемонії закриття Олімпіади. ХХІІІ “білі” Ігри відбудуться в 2018 році в піденнокорейському Пхончхані.