Конституція від Майдану

11.02.2014
Конституція від Майдану

Минулої неділі на Майдані пройшло ювілейне, десяте, віче. (Рейтер.)

«Майдан — то наша діжка меду, а трибуна — ложка дьогтю», пишуть у соцмережах. Народне віче минулої неділі було ювілейним, десятим, починаючи з кінця листопада, і лишило по собі в кого скепсис, а в кого — розчарування. Точніше, квінтесенція мітингу — виступи опозиційної трійки. Слова Арсенія Яценюка про новий проект Конституції, де є пункт щодо «повернення українському народу права керувати в своїй країні, через свій парламент, уряд і Президента» не є ані новиною, ані імперативом. А новин та імперативів на Майдані бракує надзвичайно. Настільки, що «Правий сектор» попередив: перемир’я його бійців не стосується. Бо влада зволікає з виконанням вимог, а опозиція не спроможна належним чином «вмотивувати» своїх опонентів.

«Ми» vs «вони»

Попри передбачуваність виступу лідера «Батьківщини», в словах Яценюка був і новий акцент. «Нас намагаються розсварити, дехто тут почав часто говорити слово «я». Тут є «ми», бо наша сила лише в тому, коли ми єдині та довіряємо один одному», — зазначив пан Арсеній. Нарікання на особу, що почала «якати», можна адресувати і згадуваному «Правому сектору», і, приміром, «УДАРу», очільник якого то бігає у «самоволку» до Президента, то пропонує проект Конституції, що не узгоджується з напрацюваннями «Батьківщини».

Так, учора засідання робочої групи парламенту з напрацювання узгодженого законопроекту про внесення змін до Конституції не відбулося — як повідомила прес–служба апарату ВР, «з огляду на розбіжності позицій фракцій «УДАР « і «Батьківщина». Таким чином, у робочої групи на даний момент немає предмету розгляду». Час наступного засідання визначать «при надходженні пропозицій уповноваженим представникам фракцій».

Утім, 9 лютого зі сцени віча звучали тези лише одного проекту, і озвучував їх Яценюк. «Уряд має обиратися народом», — закцентував він. Насправді це означає, що, згідно з Конституцією від «Батьківщини», кандидатуру Прем’єра і членів Кабміну пропонує парламентська коаліція. Натомість «УДАР» обстоює розширення повноважень уряду, а не парламенту. Ще один пункт iз серії must have — ліквідація облдержадміністрацій, наголосив Яценюк.

Віталій Кличко зосередився на іншому. Він знову згадав ідею страйку, яка не спрацювала жодного разу, починаючи з грудня. Цього разу загальна зупинка підприємств «від Кличка» запланована на першу годину 13 лютого. Також боксер закликав Віктора Януковича прийти на Майдан. Президент «запропонував мені провести дебати. Я без вагань відповів йому «так», але хочу покликати його сюди, на Майдан — хай почує дебати з людьми, що вони думають», — заявив Кличко.

Чим далі в дебати, тим менше згадок про звільнення політв’язнів: Кличко й Олександр Турчинов закликали до створення нових загонів самооборони (координувати які Турчинов тут–таки передоручив «герою Майдану Андрію Парубію»), Юрій Луценко говорив про необхідність просування протестного руху на схід: «Нам потрібнен східний Майдан».

Окрім донецького чи луганського Майдану, лідер «Третьої Української республіки» не проти бачити й «технічну владу», себто тимчасову, але таку, яка «забезпечить позачергові вибори». «МВС, Мін’юст та інші ключові відомства повинні бути в руках опозиції, аби не було фальсифікацій на виборах», — сформулював свої вимоги Луценко.

Поза цим мета — одна: «дотиснути банду» і повернути Конституцію 2004 року, зазначив лідер «Свободи» Олег Тягнибок.

Оскільки вимоги опозиції варіюють від віча до віча, хтось один із «реєстрових» опонентів Януковича мусить нагадувати про головне. Позавчора уособленням колективної пам’яті був Петро Порошенко: «392 наших активістів ми спільними зусиллями витягли з в’язниць. Ще 49 наших героїв залишаються за ґратами. Ще 36 осіб вважаються зниклими безвісти, і боротьба за їхню долю триває».

Поза Майданом

А тим часом погрози й натяки на таку саму розправу, якої зазнав автомайданівець Дмитро Булатов, отримує «голос Євромайдану» — співачка Руслана. «Я була в Мюнхені, Брюсселі, Варшаві, і всюди говорила лише про одне — санкції, — розповіла вона про свою діяльність останнім часом. — Нехай Янукович подумає, в якому він опинився становищі.  Прапором у Сочі махати добре... Але він перший назвав людей з національним прапором екстремістами... Мовою страху з нами розмовляти не потрібно, нікому не дозволимо. Стою й стоятиму на Майдані».

Правоохоронці, котрі мали б перейнятись «СМСками» та дзвінками від невідомих, атаки яких утомилася відбивати Руслана, натомість акцентують на тому, як різко зросла злочинність у центрі Києва. Прозорий натяк на Майдан читається і поза рядками повідомлень від прес–служби МВС, і в самих рядках. Праві сили нібито готують вибухи, втовкмачує міністр Віталій Захарченко. Не пасе задніх й СБУ: там повідомляють, що «суб’єкти боротьби з тероризмом» приведені у готовність у зв’язку зі «зростанням кількості повідомлень про мінування будівель» тощо.

Нагадаємо, один вибух на Майдані вже стався: в Будинку профспілок минулого четверга вибухнула «передача від доброзичливців», хлопцеві відірвало руку. За версією міліції, опозиціонери нібито винні самі, бо це вони виготовляли вибухівку.

Цікавий штрих: видання «Цензор.нет» із посиланням на свого головреда Юрія Бутусова пише про термінове знищення всіх таємних документів працівниками СБУ. За наказом очільника відомства Олександра Якименка у дворах адміністративних будівель СБУ буцімто палають вогнища з секретних паперів підрозділу контролю за партіями та антикорупційного «К».

На Майдані ж тим часом спокійно. Учора до обіду майданівці посилили пропускний контроль між барикадами на вулиці Грушевського — за лінію оборони пропускали лише волонтерів, медиків та представників ЗМІ.

«АНТИМАЙДАН»

Минулої суботи «корінні кияни» зі сходу країни (відповідного зовнішнього вигляду та манери поведінки) прийшли «прибрати» центр столиці. Пару сотень «трудових тітушок» із загрозливим виглядом наблизилися до барикади навпроти Бессарабського ринку. Найманці тримали в руках мітли та відра — сенс акції полягав у тому, аби «очистити» Київ, «засмічений» Майданом. Головним аксесуаром і, очевидно, розпізнавальним знаком «прибиральників» слугувала георгіївська стрічка.

Зрозуміло, що далі барикад «кияни» не пройшли, та і йти, мабуть, і не збиралися. Загалом обійшлося без ексцесів. Хіба що з одним з учасників акції стався епілептичний напад. Його товариші в цей час гучно обмінювалися враженнями про обід, яким їх нагодували. Дядька з числа своїх, який бився на долівці, «антимайданівці» проігнорували. А деякі навіть посміювалися, спостерігаючи його корчі.