Роздвоєння чуйки Трампа. Українська турбулентність виборів США
Великий друг України, республіканець, політик, сенатор США, легендарний Джон Маккейн перевертається у могилі. >>
Члени тимчасового уряду пiд час вiдкриття сесiї. (Юрiя САПОЖНІКОВА.)
До вчорашнього дня Арбузова називали вірогідним кандидатом на прем’єрську посаду. Разом із Петром Порошенком та Арсенієм Яценюком. Але вранці 4 лютого нардепи від опозиції почали розміщувати в соцмережах «статуси», які свідчили, що, за новими прогнозами, Президент Янукович збирається «коронувати» на главу уряду вже Клюєва. «Судячи з режиму охорони, Янукович буде сьогодні в Раді. Значить, будуть вносити кандидатуру Клюєва і голосувати під пильним оком гаранта», — написав у «Твіттері» В’ячеслав Кириленко з «Батьківщини». Ніякої надзвичайної кількості охорони «УМ» у Раді не помітила, але присутність Клюєва таки створила опозиціонерам дискомфорт.
«У Януковича зараз одна проблема — ніхто не дасть грошей, доки не буде уряду. Вони мусять шукати якийсь вихід», — зазначила в коментарях «УМ» колега Кириленка по фракції Ксенія Ляпіна. Ті опозиціонери, з якими в першій половині дня спілкувалася авторка цих рядків, були налаштовані оптимітично. Їм здавалося, що вихід буде знайдено, адже провладній більшості просто ніде дітися: хай у неї є потрібні голоси для ухвалення своїх рішень, зате за опозицією стоїть Майдан, який є неабияким стримуючим фактором для «регіоналів».
Були натомість й песимісти. «Їхній (провладної більшості) план–бліцкриг на вівторок — призначити на Клюєва Прем’єром, після цього Президент призначає Портнова главою своєї Адміністрації, а Захарченка — секретарем РНБО», — написав у своєму блозі політолог Ігор Жданов, один із комендантів Майдану. «Ще вчора «регіонали» були готові до пошуку компромісів, пошуку шляхів до повернення Конституції 2004 року. Сьогодні по обіді їх позиція кардинально змінилися, розмова з опозицією йде скрізь зуби», — додав він.
Розмова точиться зокрема й довкола пріснопам’ятної політреформи 2004 року. Єдиним виходом із ситуації опозиція бачить обмеження прав і можливостей Президента з одночасним нарощуванням м’язів парламенту (як це було зроблено у 2004–му).
Несподіванкою, одначе, стало те, що проти такого варіанта висловилась Юлія Тимошенко. Через свого медіатора Сергія Власенка вона буцімто передала соратникам комплект «цінних вказівок»: за конституційну реформу не голосувати і жодних переговорів з владою не вести, повідомляє сайт «Лівий берег» із посиланням на власні джерела.
Що натомість пропонує Тимошенко, є незрозумілим. «Майдан довго не витримає. Не сьогодні–завтра знову почнуться гарячі події, — коментує для «УМ» Ксенія Ляпіна й додає: — «Регіонали» погодилися з тим, що слід щось робити з Конституцією. Але вони пропонують ухвалити створення якоїсь комісії, котра б займалася текстом Конституції, і розтягнути процес ще на рік. Зрозуміло, що це не тільки не заспокоїть ситуацію, а лише її загострить. Ми пропонуємо Конституційний акт, там є гарантії, що перевиборів Ради не буде — щоб «регіонали» не боялися».
Саме про такий акт з трибуни Верховної Ради говорили усі по черзі лідери опозиції: Віталій Кличко від «УДАРу», Олег Тягнибок від «Свободи», Сергій Соболєв від «Батьківщини». Переповідати їх сповнені пафосом промови немає сенсу, суть же змін, на яких наполягає опозиція, для «УМ» роз’яснив «УДАРівець» Павло Розенко: «Є механізм, який дозволяє через Верховну Раду повернутись до Конституції 2004 року. Наш законопроект написаний юристами, які стверджують, що у 2010–му Конституційним Судом були перевищені повноваження, що дає можливість ВР прийняти постанову, котра фактично легітимізує Конституцію 2004 року. Оскільки цей акт є постановою ВР, яка не вносить змін до Конституції, а лише констатує певний факт, для її ухвалення достатньо не 300, а 226 голосів».
Опозиційні правники хочуть, таким чином, заперечити законність рішення КС від 2010 року, яким він повернув дію Конституції в редакції 1996–го. Тандем «сильний Президент і слабкий парламент» проіснував в Україні вісім років — до кінця 2004–го, коли Верховна Рада переграла ситуацію з точністю до навпаки. Таким був прощальний «подарунок» Леоніда Кучми (як одного з учасників тодішнього переговорного процесу) Президенту Віктору Ющенку. Водночас це був вихід із кризи, яка склалася в період «помаранчевої революції». Зараз Україна має ще гострішу кризу, і в поверненні «статус–кво» опозиція вбачає її можливе розв’язання.
Для переговорів на цю тему парламент узяв учора тайм–аут до 16:00. При цьому опозиціонери обіцяли не забути й про необхідність прийняття нового закону про амністію, позаяк «закон, ухвалений минулого тижня і підписаний Президентом, є фактично непрацюючим. Частина ПР готова голосувати за інший законопроект, але це наразі — частина переговорного процесу», — сказав «УМ» Павло Розенко. «Інший закон про амністію — це другий пункт переговорів. Будемо добиватися, аби він був включений до порядку денного», — додала Ксенія Ляпіна.
...Вечірнє засідання Верховної Ради таки не відбулось. Парламентарії заслухали інформацію від Віталія Кличка, котрий у перерві встиг «збігати» на Банкову на переговори до Президента Януковича. Той повідомив «УДАРівцю», що процес переформатування Конституції займе від одного місяця до кількох. Позиція Януковича не вдовольнила Кличка, і він закликав нардепів голосувати за Конституційний акт. Голова ВР Володимир Рибак запросив лідерів фракцій до себе на консультацію...
Учора влада знову зібрала бюджетників у Маріїнський парк на Антимайдан. «УМ» вдалося дізнатись, що викладачам столичних шкіл напередодні ввечері телефонували й зазначали, що всі мають збиратись біля станції метро «Арсенальна» о 8.30 ранку. «Нас не запитували, чи хочемо ми йти чи ні. Сказали, що керівництво наказує бути в обов’язковому порядку. Мені й заняття з дітьми перенесли, оскільки я повинна бути на мітингу», — розповіла кореспонденту «УМ» Катерині Бачинській психолог однієї зі столичних шкіл, яка попросила не називати її імені.
Великий друг України, республіканець, політик, сенатор США, легендарний Джон Маккейн перевертається у могилі. >>
Питання ексгумації жертв Волинської трагедії буде розглядатися у першому розділі переговорів з Україною про вступ до Європейського Союзу. >>
На тому, щоб США відмовилися від статус-кво часів холодної війни у відносинах з росією і назвали Москву постійною загрозою глобальній безпеці – наполягає Гельсінська комісія. >>
Це відбувається на тлі падіння його рейтингів. Тоді як за допомогою виборів лава держави нібито хоче зміцнити свою владу. >>
Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі гостро розкритикував росію та її керівництво за імперіалізм та колоніалізм у ХХІ столітті. >>
Українське суспільство — на новій хвилі очікувань якнайшвидшого миру. >>