На трибуні ВР Леонід Кравчук знову закликає пройти «між крапельками». (Юрія САПОЖНІКОВА.)
Другий день позачергової сесії ВР учора мав на порядку денному, по суті, лише одне питання — прийняття закону, який амністував би усіх учасників протестних акцій. Від нардепів сподівалися повторення «подвигу» 19 грудня, коли подібний закон було ухвалено. Але оскільки той акт мав певні часові рамки, на нинішніх затриманих його дія вже не розповсюджується.
На ранок 29 січня у парламенті були зареєстровані три законопроекти під назвою «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування і покарання осіб щодо подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань». Назва могла варіювати, але суть законопроектів полягала в тому, аби звільнити «арештантів» і анулювати вже винесені вироки. Законопроект від депутатів ПР Дмитра Шпенова та Віталія Журавського опозиціонерам категорично не подобався: він, мовляв, «підступний», оскільки, згідно з ним, амністія настає не раніше, ніж будуть розібрані всі барикади та розблоковані усі вулиці Києва.
Альтернативою йому є законопроекти, підготовлені членом фракції «Батьківщина» Леонідом Ємцем та позафракційним депутатом Юрієм Дерев’янком. Проте навіть щодо цих проектів узгодженої позиції парламентарії «протестних» фракцій не мали, тому й радилися до самого вечора. Напутити їх прийшов екс–Президент України Леонід Кравчук, який прихопив із собою колегу — Леоніда Кучму.
Кравчук запропонував себе як третю сторону в перемовинах між владою та опозицією, а також гаранта виконання всіх досягнутих домовленостей: «Спробуйте довіряти один одному. Якщо парламентська більшість буде ставити опозицію на коліна, тоді нічого не вийде. Але якщо опозиція буде ставити ультиматуми, теж нічого не вийде. Виходимо до народу і кажемо: домовилися. І ці домовленості виконуємо. Хто не виконує — народ буде знати».
До народу опозиція не квапилася, адже на кону було важливе питання: що має бути первинним — згортання протестів чи амністія? «Наші політичні опоненти виставляють умову, за якою треба закрити Майдан, і тоді амністія стане чинною. Такі умови для людей є неприйнятними», — прокоментував переговори лідер «Батьківщини» Арсеній Яценюк. «Поступки можуть бути частковими, мінімальними, але не глобальними», — додав очільник «Свободи» Олег Тягнибок.
Він повідомив, що «зараз проводиться робота стосовно 200 заарештованих активістів, які отримали по два місяці ув’язнення» — опозиціонери добиватимуться того, аби Генеральна прокуратура подала клопотання до судів, і міра запобіжного заходу цим людям була б замінена з взяття під варту на домашній арешт. Вже протягом сьогоднішнього дня будуть звільнені 40 активістів, пообіцяв лідер «Свободи».
Станом на 17.30, коли цей номер готувався до друку, Верховна Рада так і не визначилась, «помилувати» чи ні учасників протестних акцій. Сторони продовжували домовлятися про умови. Подробиці — в наступному випуску «УМ».
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
