День, що передував позачерговій сесії Верховної Ради, опозиційну половину соціуму «штормило»: а чи зважиться Президент Янукович на введення надзвичайного стану? Своє «ні» такому сценарію найчіткіше сказала Верховний представник ЄС з іноземних справ Кетрін Ештон. «Я глибоко занепокоєна ситуацією в Україні. Насилля повинно припинитися і обидві сторони повинні зменшувати напругу у відносинах. Я стурбована повідомленнями про те, що уряд планує оголосити в країні надзвичайний стан. Це стане поштовхом для подальшої нисхідної спіралі в Україні, що не піде нікому на користь», — ідеться у заяві Ештон.
Учора очільниця дипломатії ЄС особисто прибула до Києва, сказавши перед тим, що в дипломатичних колах Євросоюзу оголошено повну мобілізацію: всі зайняті пошуком шляхів розв’язання української кризи. Єврокомісар Штефан Фюле знову зустрівся з Януковичем.
Але самими лише умовляннями та агітацією за «мир в усьому світі» Євросоюз обмежуватися не планував. «Німецька хвиля» з посиланням на власні джерела повідомила, що введення надзвичайного стану зумовить персональні санкції щодо українських можновладців. «Янукович, напевно, досі не вірить, що Євросоюз готовий запровадити санкції по відношенню до нього. Але тут він дуже помиляється», — зазначив інформатор «Німецької хвилі». Втім, наміри ЄС є поки що прихованими — Європа хоче вести з Януковичем відкритий діалог, шукаючи можливості для компромісу, а «якщо Євросоюз запровадить санкції, тоді всі двері буде зачинено».
Америка також не проти діалогу з україською владою, але діє різкіше. Віце–президент США Джо Байден застеріг Віктора Януковича від оголошення надзвичайного стану, який, за словами Байдена, лише загострить ситуацію. Спілкувались Байден і Янукович по телефону, і це була їхня друга розмова за короткий проміжок часу. 23 січня віце–президент США недвозначно попередив українського керівника, що насильство проти мітингарів отримає відповідь у вигляді персональних санкцій. І це на додачу до скасування віз для ряду осіб, яких США вважають причетними до кровопролиття.
«Виконання вимог Майдану має бути одностороннім!»
«Майдан не розійдеться — він стоятиме, допоки не буде виконано всі його вимоги», — про це після голосувань у парламенті зі сцени Майдану заявив його комендант, нардеп від «Батьківщини» Андрій Парубій.
Відставка уряду на чолі з Миколою Азаровим та скасування диктаторських законів 16 січня, за словами Парубія, — це лише перші здобутки Майдану, однак цього не достатньо, аби протестувальники розійшлися. «Ми зробили перші кроки, перші вимоги — Кабмін пішов у відставку, закони 16 січня скасовані. Це наш перший маленький крок, який свідчить, що Майдан триває і його ніхто не може зупинити. Ми будемо стояти, поки всі наші вимоги не будуть виконані. Тут сконцентроване серце України», — сказав комендант.
За його словами, влада й надалі готова йти на поступки протестувальникам, вимагаючи натомість від майданівців звільнити адміністративні приміщення. «Це їхні вимоги, а я кажу: є вимога Майдану — нехай вони звільняють адмінприміщення: Банкову, Кабмін, а потім ми звільнимо наші. Вони повинні поетапно капітулювати й віддати владу Майдану. Виконання наших вимог повинне буди одностороннім», — заявив Андрій Парубій, додавши: «Ми будемо тут, поки не вийдуть з ув’язнення всі наші побратими й не стануть поряд із нами».
При цьому на вулиці Грушевського вчора було спокійно — сторони стояли на своїх позиціях. Майдан жив своїм життям, зміцнюючи барикади, зокрема й на Грушевського. Свою барикаду на Інститутській із бетонних блоків зводила й міліція.
На Майдані стримано поставилися до голосувань у ВР і зберігали пильність, адже Штаб національного спротиву повідомив, що володіє інформацією про підготовку до введення надзвичайного стану. За даними штабу, попри зовнішній спокій, до військових частин у 14 областях нібито направлено телеграму «Буран» за підписом в.о. начальника Генштабу генерал–лейтенанта Думанського, де «вказується на необхідність проведення термінових зборів офіцерів з метою підготовки звернення до Президента України про необхідність введення надзвичайного стану».
Також було відомо про нові скупчення в Києві озброєних бойовиків–«тітушок». Зокрема, їхньою базою начебто стало приміщення Київської о,ласної держадміністрації на площі Лесі Українки.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
