Двовладдя

29.01.2014

Відтепер у Черкасах — дві Народні ради. Першу у понеділок створила громада міста, котра, на вiдмiну вiд депутатiв–«регiоналiв», прийшла на сесію міської ради. А вже у вівторок про створення своєї Народної ради, головою якої обрано депутата облради Володимира Ходака, повідомила «стара» влада.

«Піти на такий крок вирішено після громадського обговорення ситуації, яка склалась у Черкасах із захопленням адмінбудівель та псуванням майна. За цю раду висловилися ветерани, депутати обласної та міської рад, представники громадських організацій», — повідомили «УМ» у прес–службі черкаської мерії. Провладна Народна рада обіцяє відстоювати інтереси громадян та «захищати їх від провокацій і насильницьких дій».

Тим часом про план своїх дій оголосила «народна» Народна рада. Вона вимагає звільнення усіх затриманих мітингарів, скасування диктаторських законів та заборони «Беркута», розслідування фактів побиття людей, повернення парламентської моделі правління державою. Ще одна вимога — ліквідувати державні адміністрації, які не справилися з покладеними на них завданнями; а вiд США та ЄС Народна рада просить запровадити санкції проти черкаського «губернатора» Сергія Тулуба. Також Рада, до складу якої увійшли 33 відомих черкащан, звернулася до Народних рад західних областей iз проханням направити до Черкас правоохоронців, щоби допомогли протидіяти «злочинцям у погонах».

У Народної ради вже напрацьовані проекти про розпуск Черкаського виконкому на чолі із секретарем, який нині виконує обов’язки міського голови, створення муніципальної міліції. Рада запропонувала депутатам–«регіоналам» виходити з лав партії. На цю пропозицію вже відреагував депутат міськради Євгеній Ван.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Учора Черкаси облетіла звістка про те, що зникли три активісти місцевого Майдану — голова обласного осередку ВО «Свобода» Юрій Ботнар, заступник черкаського міського голови Павло Карась та Микола Булатецький, який програв недавні довибори до Верховної Ради по 194–му виборчому окрузі Михайлу Поплавському. Де останнi двоє — досі невідомо. За неперевіреною інформацією, вони переховуються, аби не потрапити під каральний бульдозер влади. А Юрій Ботнар знайшовся у райцентрі Катеринопіль. Його у супроводі міліції привезли в тамтешній суд. Процес над «свободiвцем» провели за лiченi години. Результат — Катеринопольський райсуд посадив його під домашній арешт на два місяці.

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>