Олександр Андросов: Ми тільки починаємо «вирощувати» своїх власних зірок

Одна із знакових телепрограм, яку знакових ще за радянських часів, — «Що? Де? Коли?». У 2008–му в українському ефірі з’явилася вітчизняна версія. Про інтелектуальну телегру ми говоримо з її продюсером і ведучим «Що? Де? Коли?» Олександром Андросовим.

У порівнянні із загальною понад 30–річною історією український телеклуб ще дуже молодий

— Олександре, із «Що? Де? Коли?» ви — в різних іпостасях — досить давно. Які виділяєте основні етапи розвитку телепроекту, датою народження якого називають день виходу на першій «кнопці» СРСР ще у 1975 році однойменної сімейної вікторини?

— Проект розвивався постійно. Тому виокремити якісь етапи досить складно. Окрім, напевно, виникнення Ліги зірок — формату, унікального для абсолютно всіх країн, які випускають програму «Що? Де? Коли?»

— Вважається, що з початку 2008 року Україна почала нову сторінку своєї історії в телевізійному інтелектуальному русі — з’явилася компанія «Игра–Украина». Які підсумки першої п’ятирічки?

— Якщо вести точний підрахунок: перша українська програма вийшла в ефір 6 років тому. Втім підбивати підсумки зарано. У порівнянні із загальною понад 30–річною історією український телеклуб ще дуже молодий. Ми тільки починаємо «вирощувати» своїх власних зірок, які з часом — ми сподіваємося — будуть такі ж упізнавані, як Олександр Друзь або Максим Поташов, для аудиторії радянського, а згодом і російського телебачення.

— Зараз «Що? Де? Коли?» в Україні — під крилом «Студії «Квартал 95». Що це дало інтелектуальній телегрі?

— Творча група з моменту співробітництва з «Кварталом» не змінилася, тому говорити про докорінні зміни не доводиться. Але це співробітництво зробило для нас більш зручним спілкування з телеканалом і командами зірок. Сподіваюся, що задоволення від спільної роботи у нас взаємне.

— До речі, як вважаєте, чому не зміг вижити телепроект «Найрозумніший»?

— На жаль, я не слідкував за ефірним життям цієї програми. Загалом, дуже рідко дивлюся телевізор.

— Глядачі по–різному відреагували на появу у «Що? Де? Коли?» «Зіркових воєн». За вашими спостереженнями, на телебаченні в найближчому майбутньому може відродитися інтелектуальне змагання винятково інтелектуалів? Чому? Тому що інтелектуалів мало? Чи тому, що рейтинги для ТБ — понад усе?

— За моїми спостереженнями, на телебаченні вже поновилися змагання просто інтелектуалів. У п’ятому сезоні Ліги зірок на загальних засадах, разом із зірковими командами, беруть участь знавці Олексія Блінова й Арсена Малиновського. Із 16 ігор сезону в шести взяли участь гравці–професіонали. А що стосується рейтингів, то вони більшою мірою залежать від того, наскільки гарною була гра, аніж від того, хто сидів за дзеркальним столом.

Програма отримує близько 5 тисяч листів щомісяця

— Чи може новачок–інтелектуал потрапити в Команду знавців і яким чином?

— Для початку потрібно показати себе в іграх спортивної версії «Що? Де? Коли?». Майже в усіх великих містах України працюють клуби, в яких постійно проходять тренування і змагання. За цими іграми спостерігають наші редактори. Якщо людина там на достойному рівні показує свої знання і логічне мислення, то з’являється ймовірність того, що її запросять на відбір у телеклуб.

— Перехід проекту з каналу на канал — це добре чи погано?

— Це даність. Не завжди такі переміщення залежать від нашого бажання, інколи саме ми є їхнім каталізатором. Утім будь–який перехід iз «кнопки» на «кнопку» — це новий виклик, необхідність завоювання нової аудиторії. І це, безперечно, позитивно впливає на якість програми, тримає нас у тонусі. Утім уже два повнi сезони ми на «1+1», де нас практично все влаштовує.

— Як загалом оцінюєте нинішній потенціал глядачів, які надсилають питання і грають? Сумарна перевага виграшів за півроку чи рік більша у глядачів чи знавців?

— Програма отримує близько 5 тисяч листів щомісяця. З них у роботу беремо близько 100 питань. Відсіваємо решту з дуже різних причин. Скажімо, багато хто присилає питання, прямими відповідями на які є маловідомі факти. Тобто якщо ти про нього знаєш — даси відповідь відразу, а якщо ні — хвилина не допоможе. Є багато фактів, які безперечно цікаві, втім уже неодноразово відіграні у різних варіаціях і через це ми їх не можемо взяти у гру. Зустрічаються також такі питання, в основі яких факти, підтвердження яким ми не можемо знайти. І, звичайно, трапляється, що факт, описаний у листі, нам просто нецікавий.

Що стосується співвідношення перемог і поразок, то в протистоянні знавців і телеглядачів вимальовується паритет. Принаймні на початок року, що тільки–но минув, було 50 на 50. Остаточних підсумків 2013–го ще не маємо. Можливо, пропорція змінилася, втім, думаю, не суттєво.

— Доводилося в соцмережах зустрічати нарікання на те, що інколи повторюються питання. Хто за цим слідкує?

— Де саме повторюються? У нас є база даних, за якою перевіряємо, чи не було питання у грі раніше. Зрозуміло, є люди, які за цим слідкують.

— Яке з питань із телегри найбільше подобається особисто вам — людині, яка склала для гри їх дуже–дуже багато, бронзовому призеру чемпіонатів України із «Що? Де? Коли?» 1999–го та 2005 років, переможцю Олімпійського Кубка України–2005, срібному призеру Кубка Націй–2009?

— Щодня я перечитую 100—200 питань, багато з яких мені подобається. Більше того, у тих, які мені не подобаються, небагато шансів потрапити на дзеркальний стіл. Тому всі ті питання, які звучать на іграх українського телеклубу, мені симпатичні, кожне по–своєму.