Фотографа Олега Панаса, учасника київського Євромайдану, затримували у Львові посеред білого дня. Він працює фрілансером для кількох місцевих видань і також знімав розгон студентського Євромайдану 30 листопада і був на Банковій 1 грудня. Затримання відбувалося дуже дивно, розповідає подруга Олега, на очах якої це сталося. Хлопцеві заламали руки, одягли кайданки та повели до автівки. «Він устиг крикнути: «Допоможіть! Я активіст Майдану!» Проте двоє чоловіків, за якими йшов третій, затягли Олега до машини, а мені пояснили, що він начебто вкрав якийсь телефон», — розповідає дівчина. Тільки пізніше з’ясувалося, що хлопця «взяли» не за телефон, якого він насправді не крав — Панасу інкримінують п’ять статей КК, зокрема 294–ту — «Масові заворушення», саме ту, за якою проходять 14 чоловіків, побитих «Беркутом» на Банковій 1 грудня.
Люди одразу ж через соціальні мережі зібралися пікетувати обласне управління міліції з вимогою відпустити журналіста. До пікетувальників вийшов очільник обласної міліції Олександр Рудяк та повідомив, що фотокора затримали за рішенням київського суду, який відбувся 8 грудня. В ухвалі перераховані: стаття 194 «Умисне знищення або пошкодження майна», ст. 294 «Масові заворушення», ст 341 «Захоплення державних або громадських будівель чи споруд», ст. 342 «Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві», ст. 345 «Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу».
За словами мера Львова Андрія Садового, журналісту навіть не дали можливості викликати адвоката і одразу етапували до Києва.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
