Ленін, гуд бай

І все–таки це сталося. У неділю, близько 18.00, коли частина учасників третього вже за останній час Усенародного віча потихеньку почала збиратися додому, біля пам’ятника Леніну на бульварі Шевченка з’явилося декілька десятків молодиків у масках. Дехто з них тримав прапори партії «Свобода», дехто почав запалювати фаєри та кидати димові шашки. Кілька молодиків завченими рухами закинули троси на голову гранітному монументові, й за мить він уже злетів додолу, проламавши головою плити біля постаменту. Поваленого Леніна добивали молотами — багато хто з випадкових свідків інциденту охоче брав шматки граніту на сувеніри. На постаменті з’явилися два прапори — державний і червоно–чорний. Міліція спостерігала за подіями, але в ситуацію не втручалася.

Відповідальність за інцидент узяла на себе ВО «Свобода». Народний депутат Андрій Іллєнко особисто приніс на Майдан відбиту частину пам’ятника і, перервавши виступ гурту «Танок на майдані Конго», розповів зі сцени про те, що сталося, переможно продемонструвавши присутнім речовий доказ. Водночас його колега з «Батьківщини» Андрій Шевченко заявив: пам’ятника Леніну в центрі столиці вже давно не повинно було бути, бо він був центром напруги, однак повалення пам’ятника — винятково ініціатива тих людей, які це зробили, а не акція, ініційована з Майдану.

Столична міліція розцінила знищення пам’ятника Леніну як «масові заворушення» і відкрила кримінальне провадження.

Зруйнування пам’ятника іде­о­логу комунізму викликало жваву дискусію і в суспільстві. «Ми засуджуємо акти вандалізму, дикості, насилля та всього, що може роз’єднати та розколоти українців. Жоден пам’ятник не вартує долі Майдану. Ми не хочемо, щоб Творча Революція перетворилася на погроми», — написала у своєму блозі на «Українській правді» співачка Руслана, яку вже назвали голосом Євромайдану. «Здивований кількості стогонів навколо повалення ідола. А бити дітей — не вандалізм? Руйнувати пам’ятки архітектури заради бізнес–центрів — не вандалізм? Захоплювати охоронні зони водойм для хатинок — не вандалізм? Рубати парки під забудову — не вандалізм? А мільйони знищених волею комуністичного ідола людей — не вандалізм? Тисячі розвалених ним храмів — не вандалізм?» — не згоден з нею народний депутат Володимир Ар’єв. «Дивні, вони ж самі дали приклад, розбивши дошку Шевельову. І ніякого провадження про «масові заворушення» ніхто не відкривав. З іншого боку, чим Ленін відрізняється від Гітлера? Скинули, і слава Богу. Ще й місце треба свяченою водою покропити», — переконана письменниця Леся Демська.

До речі, це вже не перше посягання на столичного Леніна. На світанку 30 червня 2009 року п’ятеро хлопців — представників КУН — принесеною з собою драбиною піднялися на монумент і кувалдою відбили у фігури ліву руку та пошкодили носа. Учасників акції судили, а пошкоджений пам’ятник комуністи відре­ставрували і повернули на звичне місце. Цього разу про реставрацію не йдеться — потрібно заново виготовляти скульптуру. Лідер комуністів Петро Симоненко вже заявив про те, що ініціюватиме відновлення пам’ятника. Про ініціювання збору коштів на нову скульптуру Леніна оголосив і «губернатор» Харківщини Михайло Добкін і пообіцяв внести на це особисто 50 тисяч гривень.

Цікаво щодо ідеї відновлення пам’ятника висловився екс–генеральний консул України в Туреччині Богдан Яременко (як писала «УМ», його відкликали з посади за гостру критику дій «Беркута» під час розгону студентського Євромайдану). «Я би його вже не відновлював. Інакше пам’ятник вождю пролетаріату перетвориться на пам’ятник тупості, а його повалення стане ритуальним дійством, як щорічний карнавал у Ріо–де–Жанейро», — написав він на своїй сторінці у «Фейсбуці».