Інформаційний фронт

Рекорди новинарів

«УМ» уже писала, що навіть великі найдоступніші рейтингові «Інтер» та «1+1» у підсумкових програмах ще увечері 24 листопада — у день, коли лише у Києві на Євромайдані вперше за останні роки зібралося понад 100 тисяч мітингувальників, — показали реальну картину. В ефірі цих двох мовників, які постійно конкурують за першість у новиннєвому сегменті, відтоді постійно відслідковують гарячу тему. Взагалі, упродовж тижня зросли рейтингові показники випусків новин на всіх телеканалах. За даними компанії GfK, телеперегляд новиннєвих «5–го каналу» і «Каналу 24», які постійно, з інтервалом півгодини–година розповідали і розповідають про розвиток подій у Києві, робили включення з регіонів, озвучували позицію міжнародної спільноти стосовно подій в Україні, зріс у 4—4,5 раза.

«Плюси» із 2 грудня навіть запустили додаткові випуски новин і збільшили тривалість основних. Про протести говорять п’ять разів щопівгодини з 7–ї ранку, додатково о 14–й та о 20.40, близько опівночі — «ТСН. Ніч з Юлією Бориско». Прикметно, що 2 грудня стало днем пікової кількості переглядів для більшості новиннєвих сайтів в Україні. Рекорд доби встановив сайт ТСН.ua, який у понеділок відвідало 874 тисячі користувачів. Цей результат став найбільшим для вітчизняних новиннєвих сайтів. На другому місці — «Українська правда», на яку зайшли 819 тисяч відвідувачів.

За інформацією з ньюзруму «1+1», щоб подати максимально об’єктивну картину подій, редакторам періодично доводиться відстоювати свою позицію перед найвищим керівництвом. Наприклад, у день провладного майдану 29 листопада була видана вказівка вести репортаж iз цієї події одному з найсильніших журналістів, а з Євромайдану — початківцю. Новинарі таке рішення сприйняли як намагання надати ваги акції, яку організувала влада, і применшити значення опозиційної. Але в цілому, принаймні дотепер, журналісти ТСН подавали інформацію про протести і дії влади всебічно, намагаючись максимально дотримуватися стандартів журналістики.

Маніпулятори: не той Станіславський і провладна «Рада»

Найманіпулятивніші новини про мітинги протесту (якщо аналізувати канали, що є найрейтинговішими) дивляться глядачі ТРК «Україна», яка 47 тижня року належить найближчому до Президента Януковича бізнесмену Рінату Ахметову. (Канал протягом 47–го тижня року за аудиторією 18–54, вибірка «Вся Україна», у проміжку часу з 19–ї до 23–ї, у рейтингу Топ–10 телемовників посів 4–те місце). Скажімо, у підсумковому тижневику 1 грудня однобоко показали реакцію міжнародної спільноти на події в Україні. Прозвучав лише практично монолог Сергія Маркова — близького до російського президента Володимира Путіна політолога. У вечірньому випуску новин 3 грудня пустили сюжет про те, який безлад мітингувальники влаштували у Жовтневому палаці мистецтв у центрі Києва — свідченням цьому в кадрі був розкручений шланг для вогнегасіння, а ще юнак говорив: «У Львові не зайняли б Оперний театр». Далі показали бомжиху, яка бере собі якісь речі серед зібраних для мітингувальників...

«Перший Національний» у загальному рейтингу популярності вітчизняних телеканалів — не перший навіть у другому десятку. Але є державним і фінансується з держбюджету. Тобто живе за рахунок податків усього населення України. А ретранслює практично постійно позицію влади. Хто показував мітинг, організований Партією регіонів 29 листопада на противагу проєвропейському? Звичайно, «Перший». Хто першою новиною випуску намагався робити аварію у Чернігові і події у Гондурасі (це не іронія) тоді, коли у центрі столиці «беркутівці» скалічили десятки людей? Наш «Національний». У вівторок, 3 грудня, коли депутати не проголосували за відставку уряду Азарова, у програмі «Знак питання» синхронами народних депутатів від «Партії регіонів» маніпулятивно розказували про 5 млрд. доларів, які втратить Україна, якщо відмовиться від співпраці з Росією, а закадровий голос переконував: «Думки опозиції — як би владу отримати». Можна не сумніватися, що перед «Першим Національним» поставили завдання дискредитувати мітингувальників і опозицію. Постійно це роблять, наприклад, у проекті «Політтеатр» з ведучим... Станіславським — Костянтином, який виходить останнім часом щодня. 3 грудня в ефірі державного каналу також з’явилося відео з підписом: «Правоохоронці вилучають у помічника нардепа «Удару» бронежилети і спецзасоби «Беркута». Без вказування жодного прізвища. Це означає, що у влади визрів план «повісити» звірства «Беркута» на опозицію.

Ще один державний канал, ефір якого дивиться ще менше глядачів, ніж «Перший Національний», — «Рада». Парламентський телемовник, який також фінансується з держбюджету, у день після голосування за відставку уряду, крім окозамилювання з вуст урядовців, яке крутили і на «Першому Національному», розповідав ну про дуже «важливі» питання під час політичної кризи у країні: про відповідальність авіаперевізників перед пасажирами та про маловідомого російського актора Андрія Кузнєцова, який народився у Маріуполі (на екрані показували кадри, де до героя–багатолюба жінки спочатку майже одночасно приходять уві сні, а потім влаштовують йому розборки у реальності).

Вирішення протиборства влади, яка намагається зробити Україну «Малоросією» з обмеженими правами громадян, яких можна побити і запроторити у в’язницю за непокору, і демократичного вибору народу можливе лише за умови існування об’єктивного інформаційного поля. На нинішньому етапі влада не в змозі зробити підконтрольними найрейтинговіші приватні телеканали і кілька «малих» інформаційних. Зрозуміло, що за цим усім відбуваються перемовини власників медіа, в яких основні активи інші, із тими, кому вулиця скандує: «Банду — геть!». Хоча, можливо, для частини найбагатших людей України зараз уже так само цінний імідж, як і прибутки. У справжніх журналістів, яких недаремно називають четвертою владою, — точно проєвропейські орієнтири.