Якщо ви гадаєте, що це черговий проект «Інтеру», який полюбляє знімати по кілька мюзиклів щорічно, то глибоко помиляєтеся. Цей канал зі своїм «Сорочинським ярмарком» уже, мабуть, переймається монтажем-озвучкою, а «розбійників» як родзинку своєї новорічної ночі знімають «Студія «1+1» та канал СТС.
Українсько-російський варіант відомої казки буде новою версією музичної історії, написаної у 1981 році Сергієм Нікітіним та Віктором Берковським на вірші Веніаміна Смєхова. Автор аранжування музичної канви — композитор та співак Дмитро Клімашенко. Режисер «Розбійників» — Віктор Придувалов.
Щодо акторського складу, то тут можна стверджувати напевне, що «Плюси» та СТС суттєво розширили поняття «зірка» і, свідомо чи вимушено, не запрошували таких відомих завсідників новорічних мюзиклів, як Кіркоров, Данилко, Лоліта та інших. Алі-Бабу зіграє Єгор Дружинін, той самий Васєчкін, у якого років двадцять тому були закохані всі дівчатка Радянського Союзу. Хлопчик давно виріс, знімався в кіно, вів концерти, навчався балету — до речі, постановкою танців у цьому проекті також займатиметься Дружинін. Роль дружини Алі-Баби дісталася співачці Жасмін. Татусь — наш Сергій Сивохо, брат Касим — Максим Леонідов, дружина Касима — Аліка Смєхова. А ось головного розбійника Хасана зіграє Дмитро Нагієв, якому щільний графік «Окон», схоже, не заважає працювати і на інших знімальних майданчиках. Невелику, але дуже відповідальну роль помічника Сулеймана режисер доручив досвідчено-талановитому (або навпаки) українському актору Вікторові Андрієнку. У «Розбійниках» знайшлося місце також «Слівкам», «Блєстящім», «Отпєтим мошеннікам», дуетам «Чай вдвойом» та SMASH!! і навіть Борі Моїсеєву.
Натурою для казки слугуватиме Ханський палац у Бахчисараї.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
