У вівторок iнтернет облетіла новина, що до КНУ ім. Тараса Шевченка надійшов лист із Генпрокуратури, підписаний слідчим в особливо важливих справах Ю. Ковальчуком. У ньому адміністрацію університету нібито наполегливо «попросили» надати списки студентів і викладачів, які були відсутні на заняттях 29 листопада і 2 грудня без поважних причин, а також імена ініціаторів, організаторів, активістів, які закликали студентство брати участь у масових протестах.
Генеральна прокуратура одразу спростувала цю інформацію. «По–перше, всі документи органів прокуратури в обов’язковому порядку друкуються на офіційному бланку відомства та мають реєстраційний номер, а серед вихідної кореспонденції такого документа, який опублікований у деяких електронних ЗМІ, взагалі немає. По–друге, слідчий, прізвище та підпис якого вказані в опублікованому документі, навіть не входить до складу слідчої групи, що займається розслідуванням кримінального провадження за фактами подій, які сталися на Майдані у ніч iз 29 на 30 листопада цього року», — йдеться у повідомленні, розповсюдженому прес–службою відомства. Учасники студентського страйкому КНУ також закликали не вірити всьому, що пишуть, і остерігатися неперевіреної інформації в мережі.
А подібних чуток і справді чимало. Раніше поширювалася інформація про те, що МОН влаштовує перевірки і вимагає списки студентів. Стало відомо, що днями в Національному авіаційному університеті теж була перевірка. «Перевіряли відвідуваність. Сказали, що не пов’язано з Євромайданом, але таку перевірку за час мого навчання я бачив лише тричі. Дивно, що вона була саме у цей час», — розповів «УМ» студент–старшокурсник Сергій. У міністерстві ж відповіли, що жодних перевірок не призначали, списків не вимагали і попросили бути уважними до таких спроб збурення громадської думки і не піддаватися на «брудні» технології поширення чуток.
Проте студенти вчора таки організували пікетування Міносвіти. Близько 500 людей, які опівдні зібралися в парку Шевченка та на площі Знань КПІ, прийшли під стіни міністерства. Вони вимагали припинення репресій стосовно студентів, які беруть участь у демонстраціях, відставки першого заступника міністра Євгена Суліми та самого міністра освіти та науки Дмитра Табачника. Свою позицію один з учасників мітингу, студент КНУ Микола, пояснив так: «Ми прийшли не лише через нібито збирання списків. Ще спочатку, коли Табачник став міністром, більшість була проти цього, але тоді нам зробити нічого не вдалося. Зараз, поки маси критично налаштовані, всі збираються і мітингують».
Під час мітингу будівлю МОН охороняли автобуси та міліція. Серед студентів поширилася чутка, що саме в той момент в університеті Шевченка відбувається перевірка студентів. Утiм усі сприйняли це як чергову провокацію.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
