Найбільші традиційні церкви України виступили на підтримку Євромайдану. У понеділок предстоятель Української православної церкви Київського патріархату патріарх Філарет оприлюднив заяву, де закликав євромайданівців берегти мирний характер своїх дій і не піддаватися на провокації. Він попросив усіх віруючих посилювати свої молитви «за Україну, за наш народ, і особливо — за державних керівників України та Європи, щоби Господь надихнув їх мудрістю прийняти правильні рішення». Того ж дня глава Української греко–католицької церкви Блаженнійший Святослав (Шевчук) закликав мітингуючих «не допустити пролиття жодної краплі крові». Він наголосив, що влада має певні обов’язки перед людьми і що люди можуть домагатися своїх інтересів мирними методами.
«Священство має бути з людьми, — каже «УМ» архієпископ Харківський і Полтавський УАПЦ Ігор (Ісіченко). — І не для того, щоб заявити про той чи інший політичний вибір, а щоб підтримати людей, до яких не хочуть дослухатися».
«У деяких містах на євромайдани приходять семінаристи, спілкуються з людьми, співають духовних пісень, — розповідає «УМ» керівник соціального відділу УГКЦ отець Андрій Нагірняк. — Це дуже важливо — підтримати на дусі, сказати добре слово, спрямувати думки і дії людей на добрі наміри».
Проректор Українського католицького університету, відомий публіцист, радянський дисидент Мирослав Маринович переконаний, що на майданах має бути духовне капеланство. Пан Маринович добре знається на різних методах опору і переконаний, що мирний спротив є сильнішим. «Збройний опір може дати результати сьогодні, але він закладає міни в майбутнє, і це підриває потім досягнуту мету, — каже він. — А мирний спротив не розпочинає нового циклу помсти. Це до певної міри досвід Помаранчевої революції». На закид, що багато хто нині розчарувався в Помаранчевій революції, колишній в’язень радянських концтаборів зазначив, що «це люди, які сприймають такі прояви лише з політичної точки зору. Помаранчева революція не змінила політичну ситуацію, натомість духовна ситуація стала інакшою. Рівень свободи й гідності відтоді є значно вищим».
Є й прецедент звернення влади до священства. Так, голова Львівської обласної ради Петро Колодій звернувся до священнослужителів з проханням про спільну молитву «за український народ, за Божу опіку над Україною для добра прийдешніх поколінь в об’єднаній Європі».
А ТИМ ЧАСОМ...
На Львівщині поряд із євромайданами заповзялися розташовуватися представники секти «догналітів» з антизахідними транспарантами, дуже подібними до гасел «політичних православних» — про «тотальне розбещення Європи». Тим часом у середовищі УПЦ Московського патріархату визріває нова змова проти її предстоятеля, митрополита Володимира (Сабодана). Як дослідив журналіст Микола Зоряний, по храмах цієї конфесії громадян України переконують підписати вимогу до митрополита Володимира «відкликати свій підпис» під заявою українських церков про євроінтеграцію від 30 вересня 2013 року і «звернутися до Президента і влади України з вимогою відмовитися від євроінтеграції та спрямувати всі зусилля на тісну співпрацю з Росією, пригрозивши їм, у разі підписання Угоди, відлученням від церкви і відмовою державі в покорі».
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
