Війна абеток

      Майже два тижні міліція Придністров'я здійснює облогу румунськомовних шкіл, які до цього діяли на території цього сепаратистично-кримінального анклаву між Молдовою та Україною. Школи з румунською мовою навчання були примусово зачинені, бо їхні вчителі та діти не побажали перейти з латиниці на кирилицю.

      Найгірша ситуація склалася у прикордонному місті Бендери, яке 12 років тому було ареною кривавих боїв між підрозділами молдовської армії та сепаратистами Придністров'я, яких підбурювала і озброювала Москва. Місто тепер патрулюється молдовськими, придністровськими та російськими підрозділами.

      Тиждень тому придністровська міліція закрила місцеву школу-інтернат для дітей-сиріт, яка нараховує 320 вихованців. Приблизно 60 дітей, найстаршим з яких лише 15 років, разом з 20 дорослими окупували будинок, який у них хотіли відібрати. Решту дітей взяли до себе місцеві молдавани. Школа-інтернат відразу ж опинилася в облозі озброєних міліціонерів та приблизно 25 місцевих проросійських «жінок-патріоток». Подібною виглядає ситуація в іншій школі Бендер, в якій забарикадувалися кілька десятків учнів та вчителів. Придністровська поліція та російські добровольці-шовіністи не допускають до них нікого, окрім представників ОБСЄ, які, всупереч забороні придністровської влади, носять оборонцям школи їжу та воду. 29 липня кількадесят придністровських міліціонерів взяли штурмом будинок румунського ліцею в місті Рибниця, в якому забарикадувалися і впродовж чотирьох днів тримали облогу 16 учителів, учнів та їхніх батьків. Вісьмох дорослих заарештовано. Кількох чоловіків засуджено до семи діб ув'язнення за спротив міліції.

      «Неприпустимо викидати дітей зі школи» — з обуренням заявив голова місії ОБСЄ в Молдові Вільям Хілл. Президент Румунії Йон Ілієску звернувся до Росії, яка диригує своїми придністровськими маріонетками,  з проханням допомогти розв'язати цю кризу.

      Загалом влада Придністров'я припинила діяльність шести шкіл, в яких на уроках румунської мови діти користувалися латинським алфавітом, що йде врозріз із місцевими розпорядженнями, що дозволяють використання лише кирилиці. Ця війна абеток є похідною конфлікту, який розпочався після приєднання Молдови до СРСР. Відповідно до сталінсько-ленінської концепції «єдиного радянського народу», латиниця виявилася поза законом (окрім трьох республік Прибалтики), і діти в школах Молдавської РСР вивчали румунську мову в «кириличній» транскрипції. Після розпаду СРСР молдавани відразу ж повернулися, природно, до латиниці.

      Водночас Москва відчайдушно пробувала утримати в колі своїх сателітів колишні радянські республіки і для цього повернулася до добре випробуваної тактики Російської імперії «поділяй і володарюй». Ця тактика в Молдові мала за результат відрив від республіки частини території між Дністром та Україною, яка населена переважно українцями та росіянами. Цим нещасним людям вбили в голову, що Молдова хоче «румунізувати» їх — і малограмотні українські селянки лягали на рейки, щоб не стати «румунками». Тепер їхні діти навчаються у школах Придністров'я російською мовою. Самопроголошена республіка фактично стала зразком законсервованої радянської системи, якою, втім, правлять диктаторські мафіозно-кримінальні клани. Ненависть до румунської мови та латиниці є однією зі складових їхньої ідеології. У столиці ніким не визнаної республіки — Тирасполі — перед будинком парламенту височіє велетенський пам'ятник Леніну, але місцева влада за цим пам'ятником активно займається контрабандою та відмиванням брудних грошей. І робить це під негласною охороною півтори тисячі військовослужбовців 14-ї російської армії.

      Школи з використанням латиниці, де навчалися лише чотири тисячі дітей, діяли більше 10 років і до цього часу нікому не заважали. Але на саміті НАТО в Стамбулі президент Молдови, комуніст Володимир Воронін публічно вкотре нагадав Росії про її зобов'язання вивести свої війська з Придністров'я. За два місяці до цього з'явилася надія на більш поглиблені, особливі відносини Молдови з Європейським Союзом. Ще раніше Кишинів відхилив розроблений у Кремлі план федералізації Молдови та надання російській мові статусу другої офіційної. Москва усвідомила, що слідом за Азербайджаном та Грузією Молдова також починає виходити з-під її впливу та починає зближення з Європою та світом (Молдова, на відміну від Росії та України, вже є членом СОТ). Тому можна не сумніватися, що план «шкільного конфлікту» було розроблено в Москві з метою зберегти свої впливи по обидва боки Дністра.

      Президент Молдови Володимир Воронін минулого тижня назвав тираспольський режим «транснаціональним злочинним угрупованням, яке є неприйнятним як рівноправна сторона політичного врегулювання», повідомляє молдовська інфомагенція БАСА. У виступі на заключному перед літніми канікулами засіданні парламенту Воронін заявив: «Смирнов взяв у заручники дітей. А завтра він буде клацати зброєю у центрі Європи. Тоталітарний режим Смирнова — не просто сепаратистський режим, який претендує на те, щоб захищати сепаратистську освіту, він вбирає в себе всі риси міжнародного кримінального угруповання». Молдавський президент закликав всі потенційні сторони Пакту стабільності і безпеки для Республіки Молдова — Росію, США, Україну, Румунію та Євросоюз — разом, а не окремо, визнати єдність Республіки Молдова в кордонах, які визнані на міжнародному рівні.