(Василя ГРИБА.)
Ця жіночка незмінно стоїть на гомінкому переході станції київського метрополітену, тримаючи в руках табличку з нічим не прикметним написом «Дипломи, освіта». Це вам пропонують придбати документи про вищу, середню технічну, середню освіту. «Невже справжні?» — зачудовано цікавимося. «Ну... майже», — пояснюють кореспондентові «УМ».
У ці літні дні для фальшувальників — саме гаряча жнивна пора. Ось матуся заклопотано просить переправити доньці «сімку» з хімії на престижнішу «одинадцятку»: в обраному ними технікумі — конкурс атестатів, а капосна «сімка» псує загальний бал. Це найлегший випадок — 50 доларів, і справу владнано.
Для тих, хто зовсім не хоче «протирати Піфагорові штани» в університеті — повний сервіс. На чистому бланку диплома «намалюють» облюбовану вами прибуткову спеціальність і назву будь-якого навчального закладу. «І стоматолога можна?» — дивуємося. «Будь ласка». — «А юриста?» — перехоплює дух. «700 доларів за пластиковий диплом. А якщо бажаєте стати випускником до 1997 року, вам належить картонний диплом, всього 250 умовних одиниць». «І що, навіть Київського національного університету імені Шевченка?» — «Та хоч Московського імені Ломоносова». Чотири роки навчання таким чином скорочується до тижня — рівно стільки часу потрібно підпільному майстру на виконання замовлення.
За словами очевидців, ця жінка-посередниця стоїть на своєму місці давненько, не один місяць, а може, і рік. Повз неї неспішно проходить міліцейський патруль, який наглядає за базарним людом. На табличку і її власницю — нуль уваги.
Але якщо «матьорий» художник по «ксивах» і може розраховувати на «дах» серед когось із міліцейських начальників (відкупився — і «малюй» собі далі), то звичайного громадянина — замовника фальшивого диплома — підстерігає сувора буква закону. Згідно зі статтею 358 Кримінального кодексу «Підробка документів, печаток, штампів, бланків», за свідоме використання підробних документів вам загрожує штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів, арешт 6 місяців або обмеження свободи до двох років. І навіть запис «юрист» у купленому дипломі вже не допоможе.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
