Президентом липня став Ющенко

04.08.2004
Президентом липня став Ющенко

Лідер виборчих перегонів Віктор Ющенко.

      За неповних три місяці до першого туру виборів Президента лідером електоральних симпатій залишається Віктор Ющенко. Свої голоси за нього готові віддати 27,9 відсотка виборців, а за його головного суперника, Віктора Януковича, — 21,1 відсотка. Про це свідчать результати опитування, проведеного Центром економічних і політичних досліджень імені Разумкова 22—28 липня, тобто тоді, коли головні політичні гравці президентських перегонів-2004 вже почали свою кампанію.

      Як випливає з даних дослідження, у порівнянні з минулим місяцем рейтинг двох Вікторів трохи зріс. На думку газети «Дзеркало тижня», яка тісно співпрацює з Центром Разумкова, збільшення прибічників колишнього та чинного прем'єрів пов'язане з тим, що їхні голоси поповнилися за рахунок колег по електоральному полю: у Ющенка «донором» стала Тимошенко, яка зі своїм блоком увійшла до коаліції «Сила народу» на підтримку Ющенка, а в Януковича — Кучма, Кірпа, Тигіпко та інші політики з провладного табору, котрі відмовилися від самостійної участі у виборах.

      Інші кандидати в разі, якби вибори відбувалися наступної неділі після проведення опитування, отримали б таку підтримку населення: перший секретар ЦК Компартії Петро Симоненко — 9,8%, лідер СПУ Олександр Мороз — 6,5%, провідниця прогресивних соціалістів Наталія Вітренко — 3,1%, голова Партії промисловців та підприємців Анатолiй Кiнах — 1,3%.

      Решта кандидатів не набрали б і одного відсотка. Керівник Комуністичної партії робітників і селян Олександр Яковенко спромігся б на 0,5%, «брат» Дмитро Корчинський — на 0,3%, голова Слов'янської партії Олександр Базилюк, лідер «Громадського контролю» Василь Волга та народний депутат, голова Ліберально-християнської партії Леонід Черновецький набрали б по 0,1 відсотка. А «батькові» «Єдиної родини» Олександру Ржавському і взагалі гріх ображатися на «нашоукраїнця» Миколу Томенка, який відніс його до «периферійних» кандидатів — рейтинг кандидата, який пробував свої сили і в кампанії 1999 року, нині соціологи Центру Разумкова зафіксували на позначці «нуль». У цій категорії компанію Ржавському складають голова «Народного руху України за єдність» Богдан Бойко, «яблучник» Михайло Бродський, провідник «Нової сили» Юрій Збітнєв та голова «ОУН в Україні» Роман Козак. Іншого десятка кандидатів у соціологічному «бюлетені» не було — на момент опитування вони  ще не подали своїх документів до ЦВК.

      Що ж до умовного другого туру, то якби він відбувався цими днями, перемогу здобув би Віктор Ющенко — йому віддають свої голоси 37,1 відсотка виборців. Прем'єр-міністр Янукович відстає досить помітно — він у другому турі наразі отримав би 29,4% голосів. Порівняно з попередніми «замірами» Центру Разумкова, «друготурові» рейтинги двох Вікторів також трохи зросли. Цікаво, що цей показник Ющенка найбільше підскочив у Центральному регіоні — на 6 відсотків, і тепер становить 50,59%. Варто відзначити, що на тлі традиційного розпорошення політичних симпатій на Сході та Заході саме голоси Центральної України багато хто з експертів називає вирішальними на цих виборах.    

      Дослідження було проведене в усіх регіонах серед 2014 респондентів віком від 18 років. Похибка вибірки — 2,3%.

* * *

      Що прикметно: провладні телеканали не надто послуговувалися ані описаним вище свіжим рейтингом від Центру Разумкова, ані результатами соціологічного опитування, отриманими трохи раніше Фондом «Демократичні ініціативи» та фірмою «Соціс». Натомість УТ-1 і іже з ним закцентували увагу на соціологічному дослідженні значно ближчого до влади Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). У нього в липневому рейтингу кандидатів у президенти також продовжує лідирувати Віктор Ющенко, його переслідує Віктор Янукович, але показник виборчої популярності чинного Прем'єр-міністра значно більший, аніж у інших соціологічних контор — 25,2%. Щоправда, і показник Ющенка трохи вищий — 29,9%, але це у КМІС вважають «статистично не значимою зміною», на відміну від зростання показника Януковича). Інші хоч трохи помітні кандидати мають таку результативність: Симоненко — 8,8%, Мороз — 6,0%, Кінах — 2,1%.

      Варто відзначити цікавий хід КМІС: нібито для коректного порівняння з попереднім, червневим, опитуванням працівники соціологічного інституту і зараз включили до списку кандидатів, запропонованого респондентам, Юлію Тимошенко, Володимира Литвина, Віктора Медведчука і Сергія Тигіпка; з них тільки Тимошенко одержала трохи більш 2% голосів, решта — менше 2%. Дещо дивна логіка: адже таким чином спотворюються реальні рейтинги реальних учасників виборчих баталій, а саме визначення цих цифр — головне для соціологів.

      За даними Київського міжнародного інституту соціології, 16% опитаних не визначилися зі своїми симпатіями, а 3,8% висловили намір голосувати проти усіх. Але головне — цифри «на десерт», щодо суперництва в другому турі. Саме їх залюбки подають новини Першого національного. За даними КМІС, на вирішальному етапі виборів за Віктора Ющенка готові віддати свої голоси 39,3% респондентів, що не відмовляються від участі у виборах, за Януковича — 36,5% (14,3% ще не визначилися, а 9,9% сказали, що проголосували б проти обох). Рейтинг другого туру Ющенка за місяць практично не змінився (у червні було 40,1%), а показник Януковича виріс на 5,1% (у червні — 31,4%).

      Саме ці 5 відсотків влада вважає великим здобутком. А ми поки що згадаємо, що саме інформацією КМІС послуговувалася навесні владна пропаганда, коли сурмила на всі боки про скорочення розриву популярності між Ющенком та Януковичем. І закцентуємо увагу на тому, що навіть в опитуваннях, які дещо різняться від справді об'єктивних, розрив між першим та другим місцями зберігається, причому — не на користь влади.

      У нинішньому конфлікті між владою й опозицією 33,6% респондентів КМІС схильні підтримувати владу, 39,4% — опозицію. За місяць підтримка влади зросла на 8,4%, а база опозиції збереглася на колишньому рівні (у червні відповідні цифри становили 25,2% і 40,0%).

      Це опитування проводилося з 19 по 27 липня в усіх областях України й у Криму. Опитано 2002 респонденти, похибка даних — менше 2,4%, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>